Відділ освіти Великоберезнянської районної державної адміністрації

Національно-патріотичне виховання

14 жовтня - День захисника України

День захисника України можна назвати одним з найважливіших свят для нашої країни. Дату 14 жовтня було обрано не випадково, адже саме цього дня відзначається велике православне свято – Покрова Пресвятої Богородиці, також жовтневий день був знаменним для запорізьких козаків, які вибирали старшин 14 числа.

Власне, з 1999 року важлива дата в календарі свят іменувалася Днем українського козацтва. Саме цього дня відзначається і створення Української повстанської армії.

День захисника України було встановлено 14 жовтня 2014 року указом Президента України, разом з цим був скасований указ про святкування Дня захисника Вітчизни 23 лютого. Це рішення Петро Порошенко прокоментував так: «В багатому на подвиги літописі українського воїнства безліч битв і дат, гідних стати Днем захисника Вітчизни. Я наголошую, Україна більше ніколи не відзначатиме це свято за військово-історичним календарем сусідньої країни. Ми будемо шанувати захисників своєї Батьківщини, а не чужої!», – заявив Президент України в своїй промові до Дня Незалежності нашої країни.

Звичайно, цей день шани тим людям, хто відстоює цілісність нашої країни, захищаючи кожного з нас, день патріотизму, усвідомленості та любов до своєї Батьківщини.

Традиційно, у закладах освіти Великоберезнянського району в жовтні вкотре проходять заходи під гаслом "Виховуємо громдянина - патріота України!" Цьогоріч учнівський та педагогічний колективи долучилися до проведення загальнаройонного  місячника відповідно до Концепції національно-патріотичного виховання. Пропонуємо огляд новин із закладів освіти в знак шани ГЕРОЯМ  УКРАЇНИ!

ПЕРЕБІГ МІСЯЧНИКА НАЦІОНАЛЬНО-ПАТРІОТИЧНОГО ВИХОВАННЯ...


Заклади освіти району вшановують День пам'яті та примирення

З метою гідного вшанування подвигу Українського народу, його визначної ролі у перемозі у Другій світовій війні, висловлення поваги всім борцям проти нацизму, увічнення пам’яті про загиблих воїнів, жертв війни, воєнних злочинів, депортацій та злочинів проти людяності, скоєних у роки війни, 8–9 травня у закладах загальної середньої освіти традиційно проходять різноманітні заходи  до Дня пам’яті та примирення і Дня перемоги над нацизмом у Другій світовій війні.

Цьогоріч педагогами було проведено уроки мужності «Між життям і безсмертям - мости», «Вклонися, мій травню, рокам, що скорботно відлунює весна», експрес-інформації «Їх пам'ять - війна», літературна година «Йде травень крізь хвилини, дні й роки, несе нащадкам спогади свої», книжкова виставка «Війни священної сторінки навіки в пам'яті людській», святковий концерт «Уклін живим, загиблим слава!», покладання квітів до меморіальної дошки Василю Наливайку та пам’ятника Воїна-визволителя, присвячених Дню перемоги над нацизмом у Другій світовій війні «Встеляйте квітами дороги бійцям, що мир несли в наш край» (Ставненська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів); на Ужоцькому перевалі відбулося покладання квітів кращими учнями школи до пам’ятного знака з нагоди 73-річниці перемоги над нацизмом у Другій світовій війні (Ужоцька ЗОШ І-ІІ ступенів). У Малоберезнянській ЗОШ І-ІІІ ступенів класними керівниками були проведені такі виховні заходи, як ярмарка думок «Невже не можна було відвернути тих страшних подій…», урок-екскурсія «У пам’яті немає часу», урок мужності «Україна у Другій світовій війні», урок-пам’яті «Той травень у пам’яті людей», виховні години «Ніхто не забутий, ніщо не забуто!», «Пам’ятаймо, щоб не повторити». Учні школи підготували проект «Односельчани – учасники ІІ Світової війни (1939-1945 рр.)» з переглядом відеофільму про Андрія Цугу «Врятувати від забуття». У  Волосянківській ЗОШ І-ІІІ ступенів  проведено заходи, присвячені Дню пам’яті та примирення і Дню перемоги над нацизмом, у ракурсі подій минувшини й сьогодення: урочиста лінійка «Подвигу жити вічно»; свято патріотичної пісні та вірша «Поклонимось великим тим рокам»; покладання вінків до могили Невідомого солдата в урочищі Кримнянка; екскурсія на Ужоцький перевал. У Костринській ЗОСШ-інтенаті ІІ-ІІІ ступенів з поглибленим вивченням окремих предметів учні провели майстер-клас з виготовлення маків – символів цього свята, долучились до проведення уроку – реквієм «У пам’яті навіки збережу…» та флешмобу «Ми хочемо миру!». У шкільній бібліотеці оформлено виставку «Тільки пам’ять не сивіє». 

Фотоматеріали можна переглянути за посиланням...


1939-1945. Ніколи знову

Нагадуємо, що в Україні День пам'яті та примирення – це нове державне свято. Воно було встановлене Указом президента України Петра Порошенка від 24 березня 2015 року, і цим же документом затверджено дату його святкування – 8 травня. Символом Дня пам'яті і примирення в Україні став червоний мак.

Історична довідка

Друга світова війна – глобальний військовий конфлікт в історії планети та причина найбільших трагедій ХХ століття. У ньому взяло участь 80 % людства, загинуло від 50 до 85 мільйонів людей, бойові дії вели 2/3 існуючих на той момент держав.

Війна розпочалася 1 вересня 1939 року із вторгнення військ нацистської Німеччини до Польщі, а завершилася 2 вересня 1945 року беззастережною капітуляцією Японії. Під час війни були здійснені найбільші в історії злочини проти людства, а також вперше і востаннє застосовано атомну зброю. До армій ворогуючих сторін було залучено понад 110 млн чоловіків та жінок. За результатами війни було створено ООН (Україна – один із засновників) та сформовано сучасну систему міжнародних відносин.

Український вимір Другої світової війни не обмежувався лише боротьбою Вермахту та Радянської армії на українській території, як це традиційно подає (пост)радянська історіографія. Насправді ж у рамках Другої світової в Україні велася не одна, а кілька воєн:

  1. німецько-польська війна 1939–1945 років (у 1939 році регулярна, а потім – підпільна);
  2. польсько-радянська війна 1939 року (відома як “Визвольний похід в Західну Україну”);
  3. радянсько-румунська війна 1940–1945 років (спочатку неоголошена – радянське вторгнення в Бессарабію та Буковину у 1940 році, потім регулярна та підпільна – частина німецько-радянської війни);
  4. німецько-радянська війна 1941–1945 років (регулярна та підпільна, теж відома в радянській історіографії як “Велика Вітчизняна”);
  5. німецько-українська війна 1941–1944 рр. (підпільна);
  6. радянсько-угорська війна 1941–1945 рр. (регулярна та підпільна, частина німецько-радянської);
  7. польсько-українська війна 1942–1947 років (підпільна);
  8. радянсько-українська війна 1939–1954 років (підпільна).

Усі ці конфлікти мають безпосередній стосунок до Другої світової війни, оскільки були спровоковані нею, ставши її відгалуженнями та продовженням. Також до українського виміру війни входить участь українців у бойових діях поза Україною (наприклад у радянсько-фінській “Зимовій війні” 1939–1940 років) та у складі іноземних армій. Безпосередньо перед початком Другої світової війни мала місце угорсько-українська війна 1939 року(регулярна та підпільна), що вибухнула внаслідок проголошення незалежності Карпатської України.

Друга світова війна для України розпочалася 1 вересня 1939 року із німецьким вторгненням в Польщу. 110-120 тис. українців у лавах Війська Польського розпочали світову боротьбу проти нацизму, 8 тис. з них загинуло протягом місяця війни. Також 1 вересня Люфтваффе бомбардувало Львів та інші західноукраїнські міста, що тоді перебували у складі Польщі. Між 12 та 22 вересня Львів пережив подвійну облогу: із заходу – нацистськими військами, зі сходу – радянськими. СРСР вступив в Другу світову війну 17 вересня 1939 року на боці нацистської Німеччини. Цього дня Червона армія перейшла тодішній радянсько-польський кордон - на допомогу німецькій - та окупувала Західну Україну та Західну Білорусь. Протягом двох років Москва була союзницею Берліна, що у 1940 році ледь не призвело до війни Великої Британії та Франції проти СРСР.

Нацистсько-комуністичний союз було зруйновано 22 червня 1941 року із німецьким вторгненням в СРСР. Протягом року з початку німецько-радянської війни Україна була окупована військами Третього Райху. Вигнання нацистів розпочалося восени 1943 року і завершилося наприкінці 1944-го Український напрям був головним на Східному фронті: тут діяло від 50 до 75% всіх дивізій Вермахту і половина всіх радянських сил. Нацистський окупаційний режим в Україні був одним з найжорстокіших у Європі. Безпосередньо своїми руками або із залученням “добровільних помічників” з числа місцевого населення нацисти знищили 1,5 млн український євреїв та 20 тис. ромів. Але якщо злочини проти людяності Третього Райху більш досліджені, то засудження злочинів комуністичного режиму ще триває. Найбільш відомі з них - Катинський розстріл, знищення політв’язнів у Західній Україні, підрив Дніпрогесу, використання в боях неозброєних селян – “чорної піхоти”, депортації українців та інших народів.

Після перемоги над нацистською Німеччиною 8 травня 1945 року СРСР приєднався до війни проти Японії. Беззастережна капітуляція Японії 2 вересня 1945 року означала завершення Другої світової війни, але окремі військові конфлікти, породжені нею, точилися ще декілька років. Організований спротив радянській владі в Західній Україні тривав до 1954 року, а окремі сутички – до 1960-го.

Україна зробила значний внесок у перемогу над нацизмом та союзниками Німеччини. На боці Об’єднаних Націй воювали українці у складі армій Великої Британії та Канади (до 45 тис. осіб), Польщі (до 120 тис.), СРСР (понад 6 млн), США (до 80 тис.) і Франції (до 5 тис.), а також визвольного руху в самій Україні (100 тис. в УПА) – разом 7 млн осіб. Понад 2,5 млн українців були нагороджені радянськими та західними медалями та орденами, більше 2 тис. стали Героями Радянського Союзу, з них 32 – двічі, а найкращий ас союзної авіації Іван Кожедуб – тричі.

Для України Друга світова війна – національна трагедія, під час якої українці, позбавлені власної державності, змушені були воювати за чужі інтереси. За Україну воювали дві тоталітарні системи, які однаково не рахувалися з ціною людського життя.

Україна зазнала надзвичайних втрат внаслідок війни. Під час бойових дій та в полоні загинуло 3-4 млн військових, підпільників і цивільних, 4-5 млн цивільних загинуло через окупаційний терор та голод в тилу. До 5 млн жителів були евакуйовані або примусово вивезені до Росії та Німеччини, частина з яких не повернулася. Загалом безповоротні втрати України (українців та інших народів) становили 8-10 млн осіб.

Друга світова війна – свідчення прояву патріотизму, великих чеснот воїнів-українців, що боролися проти нацизму. За важких умов панування тоталітарної системи, ціною незчисленних утрат вони змогли захистити свій дім і свою Батьківщину. Жива пам’ять про такі події є застереженням для будь-якої країни, наочним аргументом на користь збереження незалежності, громадянського миру, єдності та злагоди у суспільстві. А також – запобіжним фактором від можливості повторення подібного сценарію.

Мета проведення заходів, присвячених Дню пам’яті та примирення і Дню перемоги над нацизмом, у ракурсі подій минувшини й сьогодення:

Пізнавальна:

  • розкрити для широкого учнівського загалу сутність війни як складного суспільно-політичного процесу, протистояння між країнами, народами, людьми, завжди – як лиха, що дорого коштує кожному громадянину, руйнує економіку, культуру держав та долі звичайних людей;
  • висвітлити “ціну” війни – реальні людські та матеріальні втрати України в результаті Другої світової війни;
  • наголосити на злочинній природі війни через призму трагічних і героїчних доль жінок.

Практична:

  • сформувати й розвинути інформаційні, хронологічні, творчі, мовленнєві, аксіологічні й інтерактивні вміння; навички самоорганізації, критичного мислення, толерантного ставлення до іншої думки.

Виховна:

  • сприяти формуванню в учнів почуття патріотизму, усвідомлення подвигу борців проти нацизму часів Другої світової війни, а у світлі сьогоднішніх подій – виховання поваги до захисників територіальної цілісності нашої держави на Сході України.

Рекомендації щодо форми, місця, методів і прийомів проведення

У виборі календарної дати проведення заходів рекомендуємо кінець першої декади травня, що пов’язано з такими подіями: капітуляція націонал-соціалістичної Німеччини й офіційне святкування Дня Перемоги Антигітлерівської коаліції значною частиною країн світу – 8 та 9 травня 1945 року відповідно.

Надані інформаційні матеріали можуть бути використані також при вивченні теми “Україна в роки Другої світової війни 1939–1941 рр.” з історії України 11 класу.

Обираючи місце, форми, методи та прийоми проведення заходу, педагогам слід враховувати вікові особливості учнів; забезпечення класу (школи) технічними засобами навчання. Заходи, присвячені Дню пам’яті та примирення і Дню перемоги над нацизмом, можуть бути проведені на рівні навчального закладу, кількох паралельних класів та (або) на рівні класу.

Слід приділити особливу увагу оформленню приміщень, де проводитимуться заходи: використовувати державну символіку (Державний Герб України, Державний прапор України), стилізоване зображення квітки червоного маку. Звертаємо увагу на те, що згідно із Законом України “Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки” під час проведення заходів забороняється використання символіки комуністичного, націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів, крім випадків, передбачених частиною третьою статті 4 названого Закону. Не рекомендуємо використовувати зображення державних нагород або інших відзнак СРСР, у тому числі стилізованих, п’ятипроменевих зірок червоного кольору, “георгіївських” і “гвардійських” стрічок.

Рекомендовані форми проведення: урок-реквієм; вистава; спектакль; екскурсія; бінарний урок “Історія України” й “Українська література” із опрацюванням епізодів із роману Світлани Алексієвич “У війни не жіноче обличчя”; бінарний урок “Історія України” й “Українська мова” – написання диктанту з коментуванням тексту, підібраного відповідно до навчальної програми з “Української мови”, присвяченого темі жіночої долі на війні; виховна година-бесіда з жінками, які пережили події Другої світової війни; майстер-клас “Зроби мак пам’яті” (див. додаток 1); конкурс малюнків і творчих робіт “Чи може жінка бути воїном?” (див. додаток 2); урок-презентація; круглий стіл; семінар (для учнів старших класів); відео-урок з обговоренням (див. додаток 4); краєзнавчо-пошукова експедиція для учнів-дослідників.

За матеріалами: http://www.memory.gov.ua/methodicmaterial/metodichni-rekomendatsii-do-vidznachennya-dnya-pam-yati-ta-primirennya-i-dnya-perem


Карпатська Україна: посріблена кров'ю державність!

Чимало сторінок із книги пам’яті українського державотворення перечитано поколіннями прийдешніми, і поколіннями, які майже загубили власну ідентичність у  жорнах радянського тоталітарного режиму.  Наразі важливість висвітлення подій, які увійшли в історію нашої держави як доленосні беззаперечна, і чи не парадоксально, але Закарпатському краю судилося відіграти у цьому процесі неостанню роль.

Карпатська Україна (1938-1939 рр.) – назва держави, яка яскравим спалахом стала символом національного прагнення  всього українського народу, яка заявила на увесь світ про наміри українців жити у самостійній соборній державі. 

Створення Карпатської України в 1938–1939 рр. збіглося з гострою політичною кризою в Центральній Європі напередодні Другої світової війни. Закономірно, що суспільно-політичні процеси, які відбувалися в Європі взагалі та в Чехословаччині зокрема, складовою частиною якої з 1919 р. було Закарпаття, наклали свій відбиток на події у краї. Його доля розглядалася на Мюнхенській нараді чотирьох держав Європи, що визначила долю Чехословаччини. 5 жовтня 1938 р. подав у відставку президент ЧСР Е. Бенеш. Цим скористалися українські автономісти, проголосивши 11 жовтня автономію Підкарпатської Русі. Тоді ж було створено перший український уряд Карпатської України на чолі з А. Бродієм. Однак новопосталий уряд через свою проугорську політику викликав незадоволення представників українського напряму. 26 жовтня 1938 р. А. Бродія усунуто з посади голови уряду і новим прем’єр-міністром Карпатської України обрано Августина Волошина.

За короткий час свого існування уряд Волошина намагався вирішити ряд важливих соціально-економічних і культурних питань. Почалося й формування збройних сил Карпатської України – «Карпатської Січі».

Тим часом проблема Закарпаття набула розголосу далеко поза межами своєї території. Уряд Карпатської України діставав всебічну підтримку з боку населення Західної України, української діаспори європейських країн, США та Канади, що вбачали в автономній державі зародок майбутньої Соборної України. Водночас, така активізація політичного життя в Закарпатті викликала занепокоєння в сусідніх державах, особливо в Угорщині.  Угорський уряд не відмовлявся від своїх територіальних претензій, апелюючи до рішення Віденського арбітражу від 2 листопада 1938 р. про передачу південної частини Закарпаття з містами Ужгород, Мукачево, Берегово, Чоп  до своєї країни.

У таких складних зовнішньо-політичних умовах відбулась важлива подія в історії Закарпатського краю – проголошення незалежності Карпатської України на засіданні Сойму 15 березня 1939 р. З трибуни Сойму звучали піднесені слова: «Наша Земля стає вільною, незалежною та проголошує перед цілим світом, що вона була, є й хоче бути УКРАЇНСЬКА. І коли б навіть нашій молодій Державі не суджено було довго жити, то наш Край залишиться вже назавжди УКРАЇНСЬКИЙ, бо нема такої сили, яка могла б знищити душу, сильну волю нашого українського народу».

Першим Президентом незалежної Карпатської України став Августин Волошин, прем’єр-міністром – Юліан Ревай. Сойм визнав державною мовою  українську, затвердив державний гімн й державний прапор із синього та жовтого кольорів.

Того ж дня Угорщина вступила на територію щойно проголошеної незалежної держави. Сили були нерівні, невелика кількість січовиків і загонів самооборони не могли протистояти регулярними угорськими військам. Закарпаття знову стало розмінною монетою у планах великих держав, а ідеали Карпатської України було свідомо розтоптано і спаплюжено.

Карпатська Україна як держава проіснувала недовго, проте заявила світові про волелюбність українського народу, залишила свій слід в українській історії. Підтвердила, що Закарпаття є українською землею, а українці цього краю – невід’ємною частиною великої української нації.


Методичні рекомендації, присвячені 100-річчю затвердження державних символів та атрибутів України

Шановні колеги!

Сучасна Україна увібрала в себе державницькі традиції Української Народної Республіки, зокрема її державні символи (герб-тризуб, гімн “Ще не вмерла Україна”, синьо-жовтий прапор) та атрибути (грошова одиниця – гривня).

У лютому 2018 року виповнилося 100 років, відколи тризуб став державним гербом УНР, а синьо-жовте полотнище – прапор торговельного флоту – став національним стягом. Із початком Української революції також утвердився гімн “Ще не вмерла Україна”. Його виконанням завершувалося проголошення доленосних рішень. Важливим атрибутом держави стала національна валюта. 1 березня, 100 років тому, Центральна Рада ухвалила закон про гривню.

Українським інститутом національної пам’яті підготовлено методичні рекомендації, присвячені 100-річчю затвердження державних символів та атрибутів України.


Вшанування подвигу учасників Революції гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні

20 лютого - День вшанування пам'яті Героїв Небесної сотні.

Під час Революції Гідності понад сотня людей загинули від куль, побиття або відійшли у вічність пізніше від отриманих на Майдані поранень. Їх назвали Героями Небесної сотні. Пам'ятний День Героїв Небесної Сотні встановлено указом Президента України Петра Порошенка «Про вшанування подвигу учасників Революції гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні». Їхні імена та назву “імені Героїв Небесної сотні” надали вулицям у Києві та на батьківщині героїв. Президентом України було ініційовано й затверджений Верховною Радою України заснування Ордену Героїв Небесної Сотні. Також створено “Меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні – Музей Революції гідності”. Також Українським  інститутом національної пам’яті видані книжку  "Майдан від першої особи. 45 історій Революції гідності"  (завантажити можна на сайті УІНП).

Рекомендуємо закладам освіти району присвятити пам’ятні заходи до цієї дати. Зокрема, долучитися до проведення:

  • інформаційно-просвітницької акції  "Герою Небесної Сотні!" за участю вихованців Великоберезнянського центру позашкільної роботи з дітьми та юнацтвом (19.02.2018);
  • літературних вечорів за тематикою "Осяяні світлом, вшановані словом...!";
  • загальнорайонного уроку мужності "Борітеся - поборете! Вам Бог помагає!"
  • відеолекторіїв за документальним фільмом режисера Сергія Лозниці «Майдан» (2014) з нагоди вшанування пам’яті Героїв Небесної Сотні у кінотеатрі українського кіно «Ліра»;
  • конкурсів авторської прози та поезії "Це революція - повстання за життя!";
  • зустрічей з воїнами АТО Великоберезнянщини.

Пам'ятна дата української історії: 15 лютого - День вшанування учасників бойових дій на території інших держав

Щорічно 15 лютого в Україні відзначається День вшанування учасників бойових дій на території інших держав. Ця пам’ятна дата приурочена до роковин виведення радянських військ з Афганістану у 1989 році. Офіційно ця дата була встановлена в Україні 11 лютого 2004 року указом Президента Кучми на заміну радянському Дню пам’яті воїнів-інтернаціоналістів.

Афганська війна (1979-1989) була останньою з великих імперських авантюр Радянського Союзу та стала однією з вагомих причин його краху. 15 лютого 1989 року останній радянський солдат залишив афганську землю — війна була програна а через два роки не стало і Радянського Союзу.

За десять років неоголошеної війни на поле бою було відправлено більше 160 тисяч українців — кожен 4-й з 600 тисячної армії.Згідно статистики всього у війні загинуло близько 15 тисяч вояків, з них майже 4 тисячі українці72 українських вояка зникли безвісті.Майже 3 тисячі матерів втратили своїх синів, пів тисячі жінок стали вдовами, 711 дітей стали сиротами. Більше 8-ми тисяч українців отримали поранення, з них 6 тисяч залишилися інвалідами. Це ціна, яку заплатила Україна за імперські амбіції Кремля.

На сьогодні в Україні налічується близько 150 тисяч ветеранів Афганістану. Мало хто з них сподівався, що за 25-ть років життя на Батьківщині обернеться гіршим страхіттям, і доведеться на власній землі воювати з недобитками імперії.

Крім афганців в цей день вшановують і інших військових, які брали участь у різних війнах в часи СРСР та незалежної України. На даний час в Україні налічується 330 тисяч ветеранів радянських війн, включно з Афганістаном, та 37 тисяч військових, що виконували миротворчі місії після 1992 року.

З самого початку війни на сході України тисячі афганців та ветеранів інших війн добровільно виступили на захист рідної землі від азійських загарбників, багато з них нажаль загинуло.

Сьогодні, 15 лютого, в цей скорботний день Україна вшановує своїх синів, що воювали та загинули в 16-ти країнах світу.


Вклоняємося мужності та відвазі молодих героїв Крут!

100 років тому, 29 січня 1918 року, українці стримали наступ ворога на Київ, проявивши жертовність і героїзм заради незалежності України.

Пам'ятай про Крути! Під таким гаслом у закладах освіти району пройшли інформаційні, літературно-просвітницькі, історико-пізнавальні заходи, мета яких розширити уявлення учнів про значення подій сторічної давності для сучасників, можливість показати на конкретному історичному прикладі важливість героїчного вчинку часів минулих, співставити його  із подіями, які відбуваються сьогодні. Важливо аби сучасні діти розуміли, що у будь-який час, у будь-яку епоху має місце героїзм, а Крути - символ, який надихав і надихає не одне покоління українців. Крути - символ життя Української держави. Пам'ятаймо про Крути! Пам'ятаймо про УКРАЇНУ!

У Жорнавській загальноосвітній школі І-ІІ ступенів лідери учнівського врядування Опаленик Владислава та Васильняк Тетяна разом з педагогом-організатором Максименко В.В. провели годину-реквієм "Пам'ятай про героїв Крут". У межах заходу організовано перегляд докуметального відеофільму та здіснено експрес-інформавання.

У Розтоцько-Пастільській загальноосвітній школі І-ІІ ступенів проведено загальношкільну виховну годину "Вони загинули за Україну...", уроки мужності,  просвітницьку акцію з населенням "Пам'ятаємо".

У Костринській загальноосвітній спеціалізованій школі-інтернат ІІ-ІІІ ступенів відбувся загальношкільний тематичний урок мужності, патріотизму та відданості Україні, присвячений світлій пам’яті загиблих Героїв Крут. Вчителі історії Яцуга О.В та Ружан В.О з учнями 10 класу підготували екскурс в минуле - реквієм "Цвіт життя вони віддали Україні", в межах якого організовано тематичну експозицію, перегляд уривку докуметального відеофільму, підібрано фотоматеріали , фонову музику «Балада про Крути» та здіснено експрес-огляд "Молоді герої Крут".

У Сутжицькі загальноосвітній школі І-ІІ ступенів педагогом-організатором Бельо В.І. проведено конференцію "Бій під Крутами - це не поразка, а плата за нашу незалежність".

"Крути:незгасна пам'ять і урок сьогодні" - під таким гаслом проведено урок патріотизму з учнями 10-11 класів Лютянської ЗОШ І-ІІІ ступенів (вчитель історії Яцьків С.Ю.), в ході якого учні переглянули відеосюжет про історичні події даного періоду, визначили хід битви та проаналізували причини поразки; побудували "ланцюжок єднання" подій Української революції до сьогодення.

 

З фотоматеріалами можна ознайомитися за посиланням...


22 січня заклади освіти району відзначали День Соборності України, день який майже сто років тому об’єднав українські землі у єдину Державу

«Віднині воєдино зливаються століттями відірвані одна від одної частини єдиної України», — ці слова Акта Злуки двох українських республік (УНР і ЗУНР) в одну самостійну соборну Українську державу звучали 99 років тому. Ця подія історично-визначальна, незабутня для українців. Із цієї нагоди педагоги організували проведення  заходів інформаційно-просвітницького спрямування.

  • У Ставненській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів пройшла учнівська конференція  «Соборна мати Україна  - одна на всіх, як оберіг» для учнів 9-10 класів та заочна подорож «Від козацьких часів до сьогодення» для учнів 5-8 класів. 
  • У Жорнавській загальноосвітній школі І-ІІ ступенів проведено  суспільно-інформаційну годину "22 січня - День Соборності України" та акцію "Єдина країна". 
  • З метою виховання в учнів почуття патріотизму та гордості за  державу День Соборності України у Малоберезнянській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів розпочався з утворення учнями та педагогами закладу "Живого ланцюга Соборності". Класними керівниками проведено виховні години "Соборна мати-Україна - одна на всіх як оберіг", "Єднання берегів", інформаційно-пізнавальні години спілкування "Тепер співаємо ми славу ...", "Наші предки взз'єдналися на віки", заочну подрож "Ми народ - єдине ціле і держава неподільна". Учителі історії з учнями старшої школи забезпечили проведення дискусії з елементами критичного мислення "Ми - будівничі держави: вчора, сьогодні, завтра".
  • У Стужицькій загальноосвітній школі І-ІІ ступенів проведено тренінгове заняття з учнями 8-9  класів "Соборність - українська реальність". 
  • У Розтоцько-Пастільській загальноосвітній школі проведено  виховні години на тему: «Єднання заради Незалежності».
  • У Верховинобистрянській загальноосвітній школі І-ІІ ступенів з метою  формування національної свідомості школярів, виховання у них почуття патріотизму та з нагоди відзначення  Дня Соборності України та 100-річчя проголошення Української Народної республіки організовано та проведено виховні години, бесіди, вікторини: «Україна – держава соборна, одна на всіх, як оберіг»,«Я громадянин України», «Ти в нас єдина, Укараїно, і ти на всіх у нас одна…», « Як я знаю Україну?»,«Я люблю свою країну» (1-9 кл.).
  • У Костринській загальноосвітній спеціалізованій школі-інтернат ІІ-ІІІ ступенів з поглибленим вивченням окремих предметів проведено: Експрес-повідомлення «22 січня - День Соборності України», тематичний захід «Соборна мати Україна – одна на всіх, як оберіг», акцію «Ланцюжок  єднання».

З фотоматеріалами можна ознайомитися за посиланням...


Семінар-практикум, приурочений 80-м роковинам Великого терору 1937-1938 років

«Великий терор» – масштабна кампанія масових репресій громадян, що була розгорнута в СРСР у 1937–1938 рр. з ініціативи керівництва СРСР й особисто Йосипа Сталіна для ліквідації реальних і потенційних політичних опонентів, залякування населення, зміни національної та соціальної структури суспільства. Наслідками комуністичного терору в Україні стало знищення політичної, мистецької та наукової еліти, деформація суспільних зв’язків, руйнування традиційних ціннісних орієнтацій, поширення суспільної депресії й денаціоналізація

30 листопада 2017 року на базі Великоберезнянської гімназії відбулася відкрита дискусійна панель „Нова Українська школа: навчання/знання про Великий терор 1937-1938 років”. Учителі історії 10-11 класу закладів освіти району представили методичні доробки у формі кейсів щодо висвітлення тем з історії України 30-х років ХХ ст. та провели майстер-класи „Вийти за межі підручників: робота із джерелами з проблематики Великого терору 1937-1938 років (репресії  проти селян; репресії прити представників партійного та державного апарату; репресіі проти діячів культури  («Розстріляне відродження»); репресії проти військових)". Основна мета - створити ефективні умови навчання та сформувати критичне мислення в учнів старшої школи. 

Окрім того, було проведено відкриту панельну дискусію присвячену тому, як підвищити ефективність компетентнісного уроку за допомогою кейс-технологій.  Серед спікерів дискусії:

  • Планчак Ж.М., учитель історії Великоберезнянської ЗОШ І-ІІІ ступенів;
  • Шулевка І.І., учитель історії Малоберезнянської ЗОШ І-ІІІ ступенів;
  • Чурей Н.І., учитель історії Ставненської ЗОШ І-ІІІ ступенів;
  • Яцьків С.Ю., учитель історії Лютянської ЗОШ І-ІІІ ступенів.

З фотоматеріалами можна ознайомитися за посиланням...


Пам'ять заради життя!

Протягом 23-24 листопада 2017 року заклади освіти району вшановують пам'ять жертв Голодомору 1932-1933 рр. Вшановуючи пам’ять мільйонів співвітчизників, які стали жертвами Голодомору 1932-1933 років, усвідомлюючи моральний обов’язок перед минулими та наступними поколіннями українців й визнаючи необхідність відновлення історичної справедливості, щорічно у закладах освіти Великоберезнянського району педагоги та учні долучаються до  заходів, які у листопаді 2017 року проходять під гаслом  "Голодомор — помста за свободу, помста за революцію".

З фотоматеріалами можна ознайомитися за посиланням...


Революція Гідності - революція державотворчого поступу українського народу!

З метою  вшанування громадянського подвигу учасників Помаранчевої революції та Революції Гідності, національно-патріотичного виховання дітей, учнівської та студентської молоді, утвердження демократичних цінностей, ідеалів свободи і справедливості, європейського шляху розвитку України у  закладах освіти Великоберезнянського району пройшли заходи, які висвітлюють доленосні сторінки в історії України початку XXI століття. 

У Великоберезнянській гімназії протягом 21-22 листопада 2017 року  проведено урок Пам'яті "Революція Гідності, охрещена кров'ю" для учнів 5-6 класів, інформаційні експрес-хвилинки "Герої нашого часу", "Народ мій завжди є, народ мій завжди буде" для учнів 7-11 класів, практичний урок з використанням технології критичного мислення "Феномен "революція" в українському державотворенні ХХ - початку ХХІ ст." для учнів 11 класу.

У Жорнавській ЗОШ І-ІІ ступенів з учнями 5-6 класів проведено годину спілкування з елементами тренінгу «Вчимося жити за законами Гідності й Свободи» та  з учнями 7-9 класів проведено відкритий виховний захід  «Майдан та українська національна ідея".

У Великоберезнянськый ЗОШ І-ІІІ ступенів пройшов єдиний урок мужності для учнів 1-11 класів.

У Малоберезнянській ЗОШ І-ІІІ ступенів 21 листопада організовано лінійку-реквієм «Навіки в пам’яті залишитесь герої… ». Класними керівниками проведено уроки мужності «Зима, що нас змінила…», «Герої нашого часу», «Майдан гідних», «Герої Небесної Сотні», уроки-спомини «Вас забути, себе не поважати», «Майдан-Євромайдан-криваве Водохреща». Учні 6-8 класів реконструювали історичні події з Євромайдану. Також проведено загальношкільний виховний захід «Вшанування подвигу учасників Революції Гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні». О 15.00 год. весь учнівський і педагогічний колектив школи виконали наживо гімн України і запили свічі пам’яті. 

У  Лютянської ЗОШ І-ІІІ ступенів проведено тематичний вечір «Народ мій є, народ мій завжди буде, ніхто не переможе мій народ!», який підготувала вчитель історії Яцьків С.Ю. Під час виступу учні 11 класу ознайомили присутніх з етапами Революції Гідності, переглянули відеосюжети про події Майдану, пригадали воїнів АТО - своїх односельчан. Важливим атрибутом свята був прапор України, який передав учасник  АТО, житель с.Люта  Бадида Ю.Ю. – це іменний прапор, який йому подарували в день народження воїни – побратими під час  боїв  під Авдіївкою. Закінчилось свято піснею «Боже, я молюсь за Україну».

У Смереківській ЗОШ І-ІІ ступенів для учнів 1-9 класів проведено конкурс на кращий дитячий малюнок на тему «Захисники України очима дитини»,  урок мужності «Небесна сотня:  Герої не вмирають», виховну годину,  присвячена пам’яті героям Небесної сотні «Мамо я не вернусь…» та усний журнал «З Україною в серці».

Протягом 20 – 26 листопада  в Костринській ЗОСШ інтернаті ІІ - ІІІ ступенів  відбувались заходи, присвячені революційним подіям 2004, 2013 – 2014 років та Революції Гідності. Загальношкільний урок патріотизму «Україна – територія Гідності і Свободи» був проведений для учнів закладу педагогом – організатором Мастяк Т.Ю. під девізом «Хто не буде пам’ятати минулого, той не матиме  майбутнього». У ході заняття ведучі згадали хронологію подій періоду листопада 2013 року – лютого 2014, використано відеофрагменти документального фільму «Річниця Майдану»,  Дев’ятикласники виконали гімн Майдану «Воїни світла». Всі школярі промовили молитву за мир і спокій в Україні під супровід відеозапису співачки Руслани Лижичко.  А молодші учні – шестикласники завершили виступ літературною хвилинкою – закликом «Пам'ять безцінна!» та флеш – мобом «Гідність - європейська цінність». Класний керівник 5 класу Костелей Є.І. провела  урок мужності «Україна – країна нескорених». Бучак М.В., класний керівник 8 класу, підготувала  годину патріотизму та гідності  на тему «Наш дух не зламати, свободу не вбити». Одинадцятикласники разом з класним керівником Івановчик Т.І. провели інформаційний дайджест «Майдан та українська національна ідея».  Шкільний бібліотекар Кахнич М.М. підготувала тематичний огляд інформаційних матеріалів у бібліотеці «За Україну молюся!» для учнів школи. 

21 листопада  в Забрідській ЗОШ І-ІІ ступенів було проведено загальношкільну лінійку до Дня Революції  Гідності та Свободи. Учні  8-9 класів  мали можливість переглянути  відео, що  відтворювало  хвилини  боротьби українського народу  за краще майбутнє і незалежність України, її гідність і свободу. До проведення лінійки були залучені також учні 6-го класу, які зуміли своєю інтонацією які зуміли своєю інтонацією та виразністю передати весь біль народу у декламуванні віршів. 

У Розтоцько-Пастільській ЗОШ І-ІІ ступенів  пройшли: бесіда за темою: «Бійці невидимого фронту», виховна година за темою «Слава Вам, герої», година спілкування за темою: «Герої не вмирають», виставка малюнків та стінгазет «Вічна пам'ять героям Майдану».  Організатовано  тематичну книжкову виставку, присвячену революційним подіям 2004 року та Революції Гідності, її учасникам та значенню цих подій у розвитку громадянського суспільства.

За інформаційними матеріалами закладів освіти Великоберезнянського району   

      

   

       

  

  

               

  

  


14 жовтня в Україні відзначають День захисника України, Покрови Пресвятої Богородиці та День Українського козацтва
 

Свято виникло на тлі підсилення в суспільстві ідей декомунізації і збройної агресії Росії на Донбасі і в Криму. Президент Петро Порошенко встановив 14 жовтня державним святом своїм Указом від 14 жовтня 2014 року. Водночас він скасував святкування Дня захисника Вітчизни 23 лютого, який в СРСР був Днем Радянської армії та військово-морського флоту.

Вперше День захисника України у 2015 році відсвяткували під гаслом "Сила нескорених". Президент Петро Порошенко заявив, що саме силу нескорених продемонстрували українські воїни, які відстоюють незалежність та суверенітет України у війні з російським агресором. На його думку, День захисника України має стати всенародним святом, таким як День Незалежності, Великдень чи Різдво.

Традиційно у закладах загальної середньої освіти району в цей день проходять різноманітні національно-патріотичні виховні заходи, мета яких вшанування мужності та героїзму захисників незалежності та територіальної цілісності, військових традицій Українського народу.

Детальніше за посиланням...


Українське «Я» у вогні минулого століття (до 100-річчя подій Української революції)

Будь-яка революція – це кардинальна зміна системи. Чи то політичної чи суспільної. Українська історія пам’ятає безліч подій, які ми можемо розцінювати як вирішальні перетворення. До прикладу період Українських визвольних змагань 1917-1921 рр., Революція на граніті у 1990 році, боротьба за незалежність у 1991 році, Помаранчева революція, Революція Гідності 2013 року. Одну від одної їх віддаляє час, простір, історичні передумови, різні герої, але є те, що їх об’єднує. Відомий історик, поет, громадсько-політичний діяч, академік Павло Павлович Гай-Нижник  як ніхто інший відшукав ті слова, які  якнайкраще зможуть передати цілісну суть подій давно минулих і подій, за якими ми спостерігали нещодавно:

Це – революція! Повстання за життя!
Нове дихáння! Час різдва героїв!
Це – еволюція! Братерства відчуття
Й нової нації. Письмо святих сувоїв
І долі кращої. Це – шлях у майбуття!

Події Української революції 1917-1919 рр. стали відправною точкою для початку українського державотворення у ХХ столітті адже саме в цей період українці стали на шлях творення власної державності, на шлях націєтворення.

Важливе місце у цьому процесі посідає діяльність Української Центральної Ради, яка стала фундатором відродження української нації, політичного і духовного визволення власного народу та реалізації його права на самовизначення. Саме вона, в період перебування України в епіцентрі Першої світової війни, політичної кризи у Російській імперії очолила український національно-визвольний рух. Тільки завдячуючи УЦР українство трансформувалося у національно свідому, цивілізовану й політичну громаду і це стало апогеєм формування української «історичної нації». 

Українська Центральна Рада після політичного сну українців, виголосила і внесла в практичну площину стратегічну мету побудови Української держави, яка закріпилася як дороговказ українського державотворення на століття. За твердженням Я. Яцківа «півтора рядка друкованого тексту: «Однині Українська Народна Республіка стає самостійною, ні від кого незалежною, вільною, суверенною державою Українського народу» – вмістили констатацію факту, який декільком поколінням найкращих синів України, здавався жаданою, але недосяжною мрією».

І сьогодні, спробувавши відповісти на запитання, що об’єднує сучасне покоління українців, варто нагадати всім: нас  об’єднує велична й трагічна історію власного народу, любов до  цього народу та до цієї землі.

І саме така сторінка історії України як період визвольних змагань 1917-1918 рр., діяльність Української Центральної Ради, ніколи не зітреться з пам’яті прийдешій поколінь, бо вона присвячена народженню Українського «Я».

Завадання вчителя - показати не так перебіг історичних подій, як їх значення...

Педагогами Малоберезнянської ЗОШ І-ІІІ ступенів проведено тиждень патріотичного виховання під гаслом "Ти будеш жити, Україно!"

Патріотизм – серцевина людини, основа її активної позиції.

В. О. Сухомлинський

Розпочався тиждень проведенням урочистої лінійки та ознайомленням учнів з планом заходів. Бібліотекарем школи Ігнатовою М. П. організовано виставку літератури творів-праць М. С. Грушевського «Працював він для народу і для свого краю», в ході якої учнів школи ознайомлено з біографією Президента Центральної Ради М. С. Грушевського. Янішин Д. Ю., вчитель історії, провела  урок-диспут, на якому учні 8 і 11 класів досліджували Універсали Центральної Ради і робили власні висновки про їх наслідки. 

  

 

Вчителем історії Великоберезнянської гімназії Савко О.В. було проведено:

  • медіа-лінійку "Від Української Центральної Ради до пробудження нації"

   

  • у 5-х класах урок з історії України "Події Української революції 1917-1921 рр." з використанням технології розвитку критичного милення в учнів

   

   

    

  • урок правознавства у 10 класі з використанням методу кейсів "Українська революція 1917-1921 років: соціально-правовий аспект"

   

У Лютянської ЗОШ І-ІІІ ступенів проведено науково-практичну конференцію з учнями 10 – 11-х класів «Народе український! У твоїх руках твоя доля…» під керівництвом вчителя історії Яцьків С.Ю. 

У роботі  конференції  взяла участь Духович Н.Ф. директор школи, депутат районної ради, яка наголосила про важливість об’єднання зусиль та спільних позитивних дій задля розбудови соборної України. Адже сучасна Українська держава є продовжувачем державно-національних традицій, сформованих під час Української революції 1917 – 1921 років. Тому ми, українці, маємо свідомо брати на себе відповідальність і боротися надалі за збереження незалежності та державності нашої України.

  

 


78 років Карпатської України – 78 кроків історії!

16 березня 2017 року у Великоберезнянській гімназії пройшов семінар-практикум для вчителів історії. Символічно, що в ці дні педагоги мали змогу відвідати показовий урок прес-конференцію в 10 класі, який  провів учитель історії Халахан В. Ю. Темою обговорення став яскравий епізод з історії українського державотворення – проголошення Карпатської України – героїчної та трагічної сторінки історії нашої Батьківщини.  Прес-конференція розпочалась із озвучення епіграфу уроку:

…І все ж перед  Богом схилю я коліна

За те, що Вкраїна Карпатська була,

Що є на планеті Карпатська  Вкраїна,-

Любім її, браття, вона ще мала…

Потім учитель історії Халахан В.Ю. наголосив на важливості цієї події не тільки для краю, але й для історії України в цілому. Під час уроку були озвучені історичні розвідки,  які провели учні, опрацьовуючи різноманітні аудіовізувальні, мультимедійні та медіа джерела та заслухані коментарі педагогів – учасників семінару-практикуму. Важливо, що під час роботи учнів ознайомились із ще одним типом джерел – свідченнями очевидців, які дозволили не тільки глибше зануритись у дослідження проблематики конференції, але й почути думку очевидця, його особистого ставлення до перебігу давно минулих подій.

Важливо, що під час заняття учні та педагоги жваво обговорювали тему та дійшли спільної думки, що з проголошення 15 березня 1939 року незалежності Карпатської України відбулася ще одна спроба  відновлення суверенітету після Української революції 1917-1921 рр.

     


Відзначення проголошення Карпатської України в загальноосвітніх навчальних закладах

З нагоди відзначення 78-річниці проголошення Карпатської України в загальноосвітніх навчальних закладах Великоберезнянського району протягом 13-17 березня 2017 року проходив Тиждень української державності.

Педагогами Лютянської ЗОШ І-ІІІ ступенів було проведено:

  • Урок-дослідження в 10 класі «Карпатська Україна – яскрава сторінка боротьби за встановлення української державності» (вчитель історії Яцьків С.Ю.);
  • Виховний захід «Будівничі Карпатської України»  (вчитель історії Яцьків С.Ю.);
  • Експрес-інформування учнів 7-9 класів «Успіхи та невдачі Карпатської України» (педагог-організатор Голубець В.В. 
  • Оформлено виставку «Мій край – моя історія»

  

  

До відзначення 78-ї річниці проголошення Карпатської України у Малоберезнянській ЗОШ І-ІІІ ступенів упродовж 13-16 березня 2017 року здійснено тематичні заходи:

  • виховні години «Відомі постаті Карпатської України» (5 клас), «Августин Волошин – президент Карпатської України» (8 клас), «Великі українці малої держави» (7 клас), «Крок до незалежності України. Карпатська Україна» (11 клас);
  • члени шкільного учнівського самоврядування– комісія культури і дозвілля оформили стенд «Карпатська Україна 1939 року»;
  • вчителі історії разом з учнями–старшокласниками організували засідання круглого столу на тему «39-й Карпатська Україна», в ході якого обговорювались причини і передумови проголошення Карпатської країни, піднімалися актуальні питання сьогодення, а також продемонстровано відеофільм про проголошення Карпатської України.
  • З 13 по 16 березня в шкільній бібліотеці діяла виставка наукової та художньої літератури «Карпатській Україні – 78».

  

З метою вшанування 78 річниці проголошення Карпатської України та виховання національної самосвідомості та патріотизму у Великоберезнянській ЗОШ І-ІІІ ступенів проведено урок-екскурс в минуле «Моя Карпатська Україно!" Учитель історії Планчак Ж.М. розпочала захід і розповіла учням про історичні події проголошення Карпатської України. Продовжили заочну екскурсію учні, які виступили в ролі істориків-документалістів. Директор школи Бланяр Я.М. ознайомила дітей із цікавими та героїчними сторінками життя Івана та Ганни Рогачів. Під час перегляду документальних фільмів школярі отримали додаткові знання про місце і роль Карпатської України в боротьбі українського народу за незалежність. Закінчився захід виконанням гімну України.

        

З метою формування в учнів національної свідомості, виховання почуття патріотизму, шанобливого  ставлення до історії рідного краю  в Забрідській ЗОШ І-ІІ ступенів 14 березня 2017 року проведено заходи з відзначення 78-ї річниці Карпатської України та 143-ї річниці від дня народження Президента Карпатської України, Героя України Августина Волошина.

Вчителем історії Опаленик В.І. було проведено:

  • учнівську конференцію «Карпатська Україна – історія  боротьби українців за незалежність»;
  • урок з історії України у 7 класі "Карпатська Україна - яскрава й трагічна сторінка історії";
  • учні 5-9 класів мали можливість познайомитися з історичними матеріали про Карпатську Україну на загальношкільній лінійці та вшанувати її героїв хвилиною мовчання.  

Класні керівники провели уроки мужіності:

  • "Не згасне пам'ять про героїв Карпатської України";
  • "Карпатська Україна - яскрава і трагічна сторінка української історії";
  • "Карпатська Україна - перемога відродження Української держави".

У Стричавській ЗОШ І-ІІ ступенів вчителем історії Файковою Г.І. 14 березня 2017 року було проведено позакласний захід "Срібна земля – хроніки Карптської України"

  

Учителями історії Ставненської ЗОШ І-ІІІ ступенів Чурей Н.І. та Кутлик В.М. було проведено:

  • Експрес-інформування "Карпатська Україна - вільна держава" (учні 5-11 класів);
  • Віртуальна подорож "Щастя і  горе Карпатської України";
  • Дискусійна панель: "Карпатська Україна" (10 клас);
  • Урок-подорож "Розкажімо про країну, про Карпатську Україну" (6 клас).

Учитель історії Розтоцько-Пастільської ЗОШ І-ІІ ступенів Лешко В.В. провів відеолекторій для учнів 8-9 класів "Місце Карпатської України в системі  міжнародних відносин 1938-1939 рр."

  

Учитель історії Лютянської ЗОШ І-ІІ ступенів Коваль Ю.Ю. прові для учнів школи експрес-інформування "Карпатська Україна: на шляху до державності".

  


Районна учнівська конференція, присвячена пам’яті ГЕРОЇВ НЕБЕСНОЇ СОТНІ

«Зима, що НАС змінила!» - під таким гаслом з метою вшанування Героїв Євромайдану відбулася конференція учнівської молоді навчальних закладів району.

Під керівництвом педагогів Савко О.В., Планчак Ж.М., Янішин Д.Ю., Ружан В.О., Чурей Н.І. учні Великоберезнянської гімназії, Великоберезнянської, Малоберезнянської, Волосянківської, Ставненської загальноосвітніх шкіл І-ІІІ ступенів пильно вивчали літопис подій Революції Гідності.

    Учасники конференції розглянули документальні факти, свідчення оборонців Майдану, фотодокументи, які  фіксують усе, що переживали  українці з листопада 2013 по липень 2014 років, та допомагають осмислити феномен Майдану. 

   Проникливі рядки віршів сучасних поетів дали можливість пережити всі ті емоції болю, ненависті, безпорадності, всеохопного щастя, братерства, взаємодопомоги, які пов’язують нас з подіями Революції Гідності.

Участь у конференції взяли великоберезнянці-учасники АТО, які поповнили лави тих, які захищають незалежність і територіальну цілісність України на бойових позиціях.

До слова було запрошено  Пугінського Владислава, Голову Спілки учасників АТО Великоберезнянщини, нещодавно нагородженого Почесною грамотою Верховної Ради України за внесок у розвиток ветеранського руху, патріотичне виховання молоді.

Перед присутніми виступила Савко О.В., завідувач методичного кабінету відділу освіти, яка наголосила на необхідності говорити про тих українців, котрі у вирішальний для країни момент не пошкодували свого життя задля європейського майбутнього України, бо тоді літопис, написаний народом, стає безсмертним, і хочеться самому ставати кращим, робити все, щоб Нова Україна жила і процвітала.

Центральне місце в ході символічного заходу зайняла присвячена загиблим борцям за свободу, гідність і незалежність України хвилина мовчання. Свою пошану учасники зібрання засвідчили покладанням квітів до пам’ятної дошки Героїв Небесної Сотні у центрі селища.

    

   

  


Новини з навчальних закладів!

Протягом тижня 20 - 24 лютого 2017 року в загальноосвітніх навчальних закладах Великоберезнянського району педагоги проводили з учнями виховні заходи приурочені вшануванню пам'яті Героїв Небесної Сотні

ротягом тижня 20 - 24 лютого 2017 року в загальноосвітніх навчальних закладах Великоберезнянського району педагоги проводили з учнями виховні заходи приурочені вшануванню пам'яті Героїв Небесної Сотні

З досвіду роботи педагогічного колективу Забрідської ЗОШ І-ІІ ступенів

 

З досвіду роботи виховників Малоберезнянської ЗОШ І-ІІІ ступенів

Виховні заходи Розтоцько-Пастільської ЗОШ І-ІІ ступенів присвячені вшануванню патріотизму та мужності української молоді, яка стала на захист прав і свобод людини і громадянина, національних інтересів українського народу 21 лютого 2017 року.

  Учні 9 класу під керівництвом педагога-організатора  Келемец М.І. провели тематичний захід «А сотню вже зустріли небеса». 

   

Пелагогічний колектив Костринської ЗОСШ ІІ-ІІІ ступенів організували заходи щодо вшанування подвигу учасників Революції Гідності

Педагогічним колективом Чорноголіської ЗОШ І-ІІІ ступенів було проведено заходи з вшанування пам'яті Героїв Небесної Сотіні:

Загальношкільна акція "Запали свічку пам'яті"

 

Класовод 3 класу Ковач Л.П. провела з учнями  бесіду  на тему: «Наш випускник учасник АТО»

  

Класний керівник 11  класу Ревта Л.С.  провела з учнями бесіду про значення  масових акцій  громадського протесту

 

З учнями 10 класу було проведено виховну годину  на тему: «Герої не вмирають…»

 

Педагог-організатор Дуркот Марія Василівна та вчитель історії Яцола Надія Василівна Ужоцької ЗОШ І-ІІ ступенів провели урок мужності "Герої не вмирають"

 т

Педагог-організатор Верховинобистрянської ЗОШ І-ІІ ступенів  Моняк Іванна Іванівна провела зустріч з учасниками АТО "Герої нашого часу".

  

Педагог-організатор Жорнавської ЗОШ І-ІІ ступенів Максименко Василина Василівна провела Тиждень пам'яті, приурочений вшануванню подвигу учасників Революції Гідності. 

  • Урок мужності "Герої нашого часу" для учнів 5 класу.

  

  • Диспут "Лиш би їх смерть не була даремною" з учнями 8-9 класів

  

  • Година-реквієм "В пам'яті герої Небесної Сотні" для учнів 7-9 класів

  

Педагог-організатор Великоберезнянської гімназії Готра Оксана Михайлівна провела виховний захід, присвячений подіям на Майдані Незалежності, вулицях на Михайлівській та Інститутській.

Нагадавши про доленосні події у Києві, учні наголосили, що наш обов’язок – пам’ятати Героїв і жити гідно. Теплими й трепетними словами згадували учасників Майдану, матерів, які так і не дочекалися своїх синів, дружин, дітей, які осиротіли. Гімназисти хвилиною мовчання висловили повагу до Героїв. Далі традиційно запалили свічки біля стели Небесної Сотні.

  

  

Педагогом-організатором та вчителем історії Стужицької ЗОШ І-ІІ ступенів Бельо Василиною Іванівною було проведено тренінгове заняття на тему: „Я свідомий патріот – майбутнє України”! 

  

  

Тематичний вечір "Час плине, а пам'ять залишається"

Вчителями історії Лютянської ЗОШ І-ІІІ ступенів Яцьків Світланою Юріївною та Петечуком Василем Васильовичем було проведено виховий захід, приурочений річниці вшанування пам'яті Героїв Небесної Сотні. У заході взяли участь учні 8 та 11 класів. Окрім того, учні малювали стіннівки, створювали презентації-проекти, готували тематичну виставку, брали участь у літературних конкурсах «Герої не вмирають».   Під час виступу учні 8-го та 11-го класів ознайомили присутніх з етапами Єврореволюції. Переглянули уривки відеофільмів про події на Майдані. Декламували вірші. Вечір було завершено вшануванням пам’яті Героїв Небесної Сотні хвилиною мовчання.

  

    У Лютянській ЗОШ І – ІІ ступенів було проведено виховний захід "Мамо, я не вернусь..."