Відділ освіти Великоберезнянської районної державної адміністрації

Корисні матеріали та цікаві вправи для 5 місяця НУШ

За матеріалами освітнього проєкту На урок

П’ятий місяць у 2-му класі НУШ присвячено вивченню теми «Вартість і цінність». І перед дітьми постане чимало важливих питань! Якими бувають цінності (сімейні, матеріальні та нематеріальні), чи є цінностями безпека, дружба, компетентність, родинні зв’язки та багато чого іншого.

Аби допомогти вам навчити дітей розбиритись у цих та інших складні питаннях, ми підготували вправи, що допоможуть школярам обійти обман у реальному та віртуальному житті, навчать їх витрачати менше часу та позбуватися образ і клопотів у стосунках із однолітками.

Чому нелегальне скачування контенту шкодить усім?

Певно, учні знають про існування піратських сайтів та навіть регулярно відвідують їх у пошуках музики чи відео. І часто вони навіть гадки не мають, що завантажують звідти контент нелегально.

Я – правопорушник? Через якусь картинку? Смішно!

Поясніть дітям, що будь-який контент в інтернеті є результатом чиєїсь праці. А для наочності розберіть це на прикладі світлин.

Як створюється якісна фотографія? Для початку треба купити професійну камеру (а вона дуже дорога), виїхати на природу чи навіть в іншу країну (якщо це пейзажна зйомка чи фото рідкісних тварин) або винайняти фотостудію з якісним обладнанням. Якщо на фото натюрморт – треба купити матеріали та створити композицію. І наостанок – скинути знімки на комп’ютер, перевірити, обробити та завантажити на сайт. Отже, створення фотографії займає від кількох днів до кількох місяців (пошук рідкісних тварин у парку, фоторепортаж з гарячих точок та ін.).

Діти мають зрозуміти – фотограф це робота, а не розвага. Цьому довго вчаться, тож людина очікує певної винагороди, за яку зможе не лише прогодуватись, а й придбати кращу камеру, нові об’єктиви, поїхати і зробити нові фото.

Тож що відбувається, коли ми викрадаємо контент? Медіа-індустрія, що могла б розвиватися, нарощуючи об’єми та якість, таки розвивається, але значно повільніше, чи навіть завмирає. Звісно, автори фільмів можуть отримати гроші за рахунок прокату, утім, продаж стрічок через інтернет дозволить їм знімати частіше, створювати масштабніші фільми, збільшувати бюджет. Українське мистецтво, фотографія, кіно розвиваються не такими темпами, як закордонні. І певною мірою проблема полягає у нестачі фінансування та меншій винагороді, що отримують за працю місцеві музиканти художники, кліпмейкери. 

Усе це не лише впливає на престиж країни, а й зменшує споживацькі можливості людей. Менше покупок – менше навантаження на економіку, повільніший розвиток, нижча зарплата громадян, вищий процент безробіття та бідніша країна.

Цікаво знати: © – знак охорони авторського права, що фактично являє собою латинську літеру C (перша літера у слові «copyright»). Та навіть його відсутність не означає, що продукт не захищений авторським правом, адже, як указано у Бернській Конвенції, авторське право виникає у момент створення контенту, для цього не потрібна реєстрація та додаткові формальності.

Звісно, дитина не здатна купити фільм чи фотографії за власні кошти, втім, варто донести думку, що коли учні подорослішають, їм треба буде платити за контент, коли є можливість. Опосередковано це приносить користь усім, робить кожного члена суспільства більш захищеним.

Вчимося обходити клікбейт

Клікбейт (англ. clickbait від click «клацання» + bait «наживка») – зневажливий термін, що описує веб-контент, метою якого є отримання доходу від онлайн-реклами, особливо на шкоду якості або точності інформації. 

Соцмережі та сайти заповнені курйозними посланнями, ціль яких – заволодіти нашою увагою. Один клік по баннеру – і ви на гачку. Хтось за це отримає гроші, а що отримаєте ви? Інформацію, обіцяну в рекламі? Навряд. Витрачений час та можливість підхопити віруси? От це значно вірогідніше.

Розкажіть дітям, що клікбейтні обкладинки або заголовки апелюють до найпримітивніших емоцій – цікавості, страху, обурення, бажання наживи, агресії та ін. Типові ознаки клікбейту в обкладинках відео чи заставках статей:

  • зле/шоковане обличчя;
  • червона стрілочка або коло, що вказують на щось «важливе»;
  • люди, які мають провокативний вигляд;
  • обіцянка чогось шокуючого, чого насправді немає у відео чи статті.

Приклад клікбейтного заголовка: «Обурлива правда про зелених желейних ведмедів, що зруйнує ваші погляди на світ!»

Типові ознаки клікбейту у назвах статей чи відео: «Що ж сталося потім?!», «Ви не повірите!», «Він зайшов у дім і побачив…», «Я ледь сьогодні не помер!». 

Більш спокійні, утім, явно підозрілі заголовки: «11 речей, що у жодному разі не треба класти до холодильника», «Ви будете здивовані ефектом від цього суперфуду!», «Чому новий, більш «здоровий» рецепт нагетсів Макдональдс тримає у секреті?».

Пам’ятайте просте правило – якщо це надто смішно, аби бути правдою, не клікайте. Зробіть поширення дурниць менш прибутковим заняттям та зменшіть тим самим їх кількість.

«9 речей, які ніхто не знав про Принцесу Лею. Номер сьомий примусить ваш мозок вибухнути!»

«Собоптах: нова істота спантеличує вчених по всьому світу»

«Вона вирішила купити сніданок базхатьку в Макдональдсі. Але тут була одна проблема…»

Родинне дерево

Аристократи пишаються тим, що можуть перелічити численні покоління своїх пращурів. У давнину вести генеалогію було не лише престижно, але і вкрай важливо, адже спорідненість вказує на наші права – майнові, земельні та спадкові. Утім, скільки поколінь родичів пам’ятають звичайні українці? Давайте перевіримо.

Родинна історія – це мапа, що допомагає зрозуміти родинні зв'язки. Аби процес її запам’ятовування був простим, а всі дані впорядкованими, можна застосувати принцип ментальних карт (mind map) – і створити так зване «родинне дерево». Це дозволить без зусиль провести зв’язки між найвіддаленішими членами родини.

Попросіть учнів відсканувати і роздрукувати родинні фото (можна навіть намалювати членів родини) та розпитати батьків про сімейну історію. Світлини діти доповнять фактами про кожну особу:

  1. Як опинилися у цьому населеному пункті? Коли приїхали? Чому? Звідки?
  2. Важливий спогад пов’язаний із людиною, важлива подія у її житті.
  3. Професія. Чим заробляв/ла на життя?

Нагадайте дітям, що варто зобразити і себе, супроводжуючи фото описом.

Довіра виникає поступово

У дитинстві нам здається, що дружба виникає легко і швидко, ніби сама собою, утім, із віком ми починаємо розуміти відтінки та ступені довіри – купа товаришів, ще більше знайомих та зовсім трошки друзів.

Нехай діти подумають, чому деякі люди товаришують між собою, а інші – ні? (сходяться інтереси, схожість характерів, цікаво проводити час разом). Поясніть, що одним із основних чинників довіри і дружби є співпадіння інтересів. 

Коли та де співпадіння буває найбільшим? Звісно, у родині. Щастя і добробут дитини є одним із головних інтересів батьків, через що вони здатні пожертвувати всім: добробутом і навіть життям, чого не варто чекати від сторонньої людини. 

Запропонуйте дітям проаналізувати кілька ситуацій:

1. Мандрівник зустрічає індіанця. Подорожуючи джунглями, вони проходять крізь багато випробувань та небезпек, утім, коли індіанець дістається свого племені, лишається з ним.

Чому індіанець не пішов далі з новим другом?

2. Два друга йдуть у похід. Уночі на табір нападає ведмідь і один з товаришів тікає. 

Чи можна довірити своє життя такому другу? Чи варто його звинувачувати у цьому?

3. Ви хочете погуляти та телефонуєте подрузі, з якою про це домовлялися. Утім, у однокласниці плани змінилися. Її батькам подарували квитки на популярний фільм. І зовсім випадково сеанс відбудеться якраз тоді, коли ви хотіли прогулятися.

Чи варто ображатися? Наскільки правомірно очікувати, що подруга відмовиться від кіно, кафе чи парку атракціонів заради прогулянки з вами?

4. Ви позичаєте другу гроші. Через кілька днів він запевняє, що передав позичену суму через спільного знайомого, тож виходить, це знайомий вам не віддав гроші. Ви сумніваєтеся, що подібна ситуація мала місце, утім, не хочете починати сварку, та забуваєте про борг.

Із другом весело проводити час, утім, чи вартий він довіри, чи варто ще позичати йому гроші?

5. Ви знайомитеся з дівчинкою на вулиці. «Давай дружити», – каже вона. «Давай» – погоджуєтесь ви, а потім пів години граєте разом. Раптом у траві ви бачите їжачка і дівчинка просить вас підняти його за голки. Ви розумієте, що їжачку буде боляче, тож відмовляєтеся. «Підніми, або я не буду з тобою дружити», – наполягає дівчинка.

Чи стали ви друзями за такий короткий час? Як називається поведінка дівчинки? (Шантаж)

6. Ви мали шкільного товариша, утім, із певних причин, перевелись у іншу школу. Через деякий час товариш припинив кликати вас на прогулянку та навіть дописувати в інтернеті.

У чому полягала дружба? (Спільне відвідування школи. Після зникнення спільних інтересів виявилося, що друзів поєднує надто мало, або речі ці надто поверхові, аби дружба витримала випробування розлукою).

Висновки: існують ступені довіри. Не всі люди мають однакові чесноти, тож у чомусь другу можна довіряти, а у чомусь – ні. Важливо розуміти, на що готова заради вас людина і не перебільшувати власне значення для неї. Такий підхід знижує кількість розчарувань та образ у подальшому житті.

Корисні матеріали для п’ятого місяця навчання другого класу НУШ із Бібліотеки «На Урок»

Тема: Виховна година «З чого починається дружба і вміння дружити»
Автор: Гаврилюк Ольга Віталіївна
Про матеріал: Розробка поглиблює й розширює уявлення про дружбу, навчає дітей аналізувати ситуації та знаходити шляхи виходу; допомагає усвідомити значимість слова «друг»; сприяє формуванню дружнього колективу; виховує любов, повагу та уважне ставлення до друзів.


Тема: Виховна година. 3 клас. Тема: «Дружба - найцінніший скарб»
Автор: Жорняк Олена Василівна
Про матеріал: Розробка вчить цінувати дружбу та друзів, допомагає виховувати якості, що сприяють дружбі, розвиває почуття відповідальності, виховує чесність та щирість.


Тема: Урок «Роль сім'ї у моєму житті. Мій родовід»
Автор: Карпенко Алла Борисівна
Про матеріал: Урок знайомить учнів із поняттями: «рід», «родина», «родовідне дерево» та ставить на меті виховання поваги та шанобливого ставлення до всіх членів родини.


Тема: Ефективне спілкування. Вміння слухати. Практична робота. Як попросити про послугу або про допомогу.
Автор: Патремай Валентина Анатоліївна
Про матеріал: Конспект уроку на тему: ефективне спілкування. Розробка розповідає дітям молодшого шкільного віку про те, як просити про послугу або допомогу. Урок розкриває тему спілкування: в чому його значення для людини, вчить дітей правилам ведення діалогу, вмінню говорити коротко, вислуховувати думку інших, відстоювати свою точку зору, знаходити у творах повчальний зміст.


Тема: Про кого кажуть «Він справжній друг?» Урок-проєкт позакласного читання
Автор: Бордунова Наталія Федорівна
Про матеріал: Розробка поглиблює знання дітей про поняття дружби. Урок містить вірші, приказки, вправи на асоціації зі словом друг/дружба та усвідомлення поведінки, обов’язків справжнього товариша.



« повернутися до списку новин