Відділ освіти Великоберезнянської районної державної адміністрації

Запроваджуємо Концепцію "Нова українська школа"

Навчально-методичний тренінг заступників директорів ЗЗСО з питань впровадження Державного стандарту початкової освіти

30 травня 2018 року в рамках підготовки до роботи в умовах Нової української школи відбувся навчально-методичний тренінг з питань запровадження Державного стандарту початкової освіти.

За декілька годин плідної співпраці в динамічній, інтерактивній формі учасники тренінгу:

  • працюючи в групах, визначили новації Державного стандарту початкової освіти та Типових освітніх програм  1-2 класи);
  • провели інтерактивні вправи „Інтеграція” та „Критичне мислення”;
  • виконуючи різноманітні завдання інтегрованого курсу „Я досліджую світ”, „занурилися“ у тематичний тиждень навчальної модельної програми;
  • вчилися правильно формувати фізичне середовище освітнього простору початкової школи;
  • вивчали досвід запровадження інновацій у роботі з батьками;
  • визначали вектори змін у методичні роботі та моделювали заходи щодо управлінської  підтримки професійного розвитку вчителів в умовах Нової української школи.

Заступники директорів обговорили проблеми і визначили стратегічні напрямки підготовки до старту Нової української школи. На часі багато питань, які потребують опрацювання, проте у всіх є бажання зробити школу кращою.


Директор школи – в авангарді освітніх змін

18 квітня 2018 року на базі Великоберезнянської гімназії відбувся семінар-практикум для керівників закладів загальної середньої освіти району з проблеми «Нова українська школа: практична реалізація».

Відомо, що будь-яка реформа починається з управління. Тож в центрі уваги були питання підвищення управлінської компетентності керівників закладів освіти. Семінар-практикум складався із чотирьох модулів, кожен із яких містив практичні елементи.

Розпочався захід із виступу начальника відділу освіти Ладані В.О., який  роз’яснив деякі нагальні зміни у зв’язку із імплементацією нового Закону України «Про освіту» та  наголосив на необхідності підготовки до запровадження Концепції „Нова українська школа”, особливостей фінансування освітньої галузі цього напрямку.

Методистами методичного кабінету відділу освіти було акцентовано увагу на основних аспеках роботи керівника школи  щодо управління закладом освіти в умовах імплементації Закону України «Про освіту», розглянуто концептуальні зміни реформування школи, управлінські рішення, які необхідно приймати щодо запровадження Концепції „Нова українська школа”, обговорено Державний стандарт початкової загальної освіти  та Типові навчальні плани для 1-2 класів. Плідною була робота в експертних групах директорів, де були окреслені проблеми й перспективи впровадження нового стандарту, особливостей організації освітнього середовища.

Учасники семінару мали можливість обговорити проблеми, пов’язані із  розширенням повноважень директора та запровадження Концепції „Нова українська школа” та визначили основні критерії, які потрібно буде врахувати при плануванні освітнього процесу в закладах загальної середньої освіти у 2018-2019 навчальному році.


Вчителі навчалися працювати за стандартами "Нової української школи"

15-16 березня 2018 року відбулася друга очна сесія підвищення кваліфікації учителів початкової школи, які навчатимуть учнів 1-х класів за новим Державним стандартом початкової загальної освіти у 2018/2019 навчальному році.

Вчителі початкових класів уже відкрили для себе світ інших підходів до навчання дітей молодшого шкільного віку.  Вони чітко розуміють, у чому полягає реформа освіти, яка перебудовує школу з надання знань до школи компетентностей для життя у сучасному часі.

У процесі роботи учасники тренінгу продовжили вивчати з актуальні питання організації освітнього процесу. Тренер Гаяш О.В., завідувача обласного ресурсного центру з підтримки інклюзивної освіти, розкрила для педагогів основні поняття: „інклюзивна освіта’, „діти з особливими освітніми потребами’, ознайомила з особливостями організації освітнього процесу в інклюзивному середовищі, надала практичні поради щодо роботи з учнями з різними функціональними обмеженнями. Працюючи у групах, учителі аналізували риси і вміння педагога, необхідні у роботі з дітьми з особливими освітніми потребами.

Під керівництвом тренера Січки В.М., старшого викладача кафедри педагогіки та психології Закарпатського інституту післядипломної педагогічної освіти, учасники тренінгу ознайомилися з новими підходами до організації безпечного освітнього середовища, орієнтованого на дитину. Основними цілі заняття - вивчення планів ефективної організації освітнього середовища, розробка власних планів класних кімнат, які забезпечують ефективний різнобічний розвиток дітей,розуміння важливості використання стін класної кімнати як засобу комунікації,створення переліку навчальних матеріалів для класної кімнати – реалізовувалися у формі інтерактивного навчання.


Основні аспекти психологічного супроводу освітнього процесу в умовах Нової української школи

Кооперативний квест для психологів та соціальних педагогів закладів загальної середньої освіти району

Школа – важливий етап у житті дитини, адже у особистості виникає якісно нова соціальна позиція – учень та нова форма діяльності – навчальна, що потребує значного напруження. У цей перехідний період дитині необхідно створити умови для розвитку її індивідуальності, продуктивної активності та творчості, розвивати пізнавальні здібності, емоційно-вольову сферу, формувати комунікативні навички.

З метою підвищення методичного та практичного рівнів професійної компетентності працівників, які здійснюватимуть психологічний супровід першокласників  у 2018/2019 навчальному  році  03 березня 2018 року проведено кооперативний квест для психологів та соціальних педагогів закладів загальної середньої освіти району. Першочергові завдання методичного заходу:

  • ознайомити працівників з основними психологічними категоріями Нової української школи;
  • поглибити розуміння ролі психологічної служби в освітній реформі;
  • сформувати знання щодо психологічних особливостей організації освітнього середовища, орієнтованого на дитину. 

Учасники кооперативного квесту проходили „квестові зони”, відповідно до тематики яких психологи та соціальні педагоги мали можливість сконструювати професійні моделі та визначити алгоритм роботи психолога з учителем першого класу, батьками, учнями.

Робота квесту розпочалася із вправи „Припущення на основі слів”. Її мета – надати можливість учасникам висловити припущення стосовно теми квесту, виражаючи себе через асоціативні уявлення. Педагоги переглянули відеофрагменти, підготовлені Міністерством освіти і науки, як ключові для розуміння освітньої політики щодо створення психологічно безпечного  й фізично комфортного освітнього середовища в умовах Нової української школи. Після перегляду ознайомчих відеосюжетів  було створено лепбук „Роль психолога та соціального педагога у Новій українській школі”. Яскравим доповненням методичного семінару став практичний блок, зорієнтований на розуміння/знання про педагогіку партнерства між учасниками освітнього процесу. Ключовими було визначено такі акценти як: ранкові зустрічі, дидактичні ігри, створення комфортного психологічного середовища через тактильні способи комунікації, розвиток здатності до рефлексії, використання арт-терапевтичних методів.

Учасники семінару отримали унікальний досвід, який допоможе психологам та соціальним педагогам сформувати власну професіограму щодо роботи в умовах Нової Української школи.


Сучасний вчитель як провідник змін

З 1 вересня 2018 року вчителі, які працюватимуть з першокласниками, мають реалізувати освітні зміни відповідно до Концепції Нової української школи – кожен у власному класі. Саме педагогам відводиться ключова роль в реформі загальної середньої освіти. Це означає, що необхідно переосмислити сутність соціальної і професійної місії вчителя. Здатність творчо працювати, приймати нестандартні рішення, уникати шаблонів і стереотипів, організовувати культурно-мовне та освітньо-розвивальне середовище – такими є критерії професійної компетентності фахівця початкової школи сьогодні.

Міністерство освіти і науки  України затвердило програму, згідно з якою вчителі та педагогічні працівники проходитимуть обов’язкові курси підвищення кваліфікації для роботи в Новій українській школі. Мета перепідготовки — зробити так, щоб усі вчителі Нової української школи володіли сучасними практиками, технологіями, методиками, формами і методами роботи на засадах інноваційних освітніх підходів.

16-17 лютого 2018 року відбулася дводенна настановчо-очна сесія навчання вчителів початкових класів закладів загальної середньої освіти району, які будуть працювати з учнями 1-х класів у 2018/2019 навчальному році відповідно до вимог нового змісту початкової освіти Нової української школи.

Згідно з наказом Міністерства освіти і науки України від 15.01.2018 № 36 „Про затвердження Типової освітньої програми організації і проведення підвищення кваліфікації педагогічних працівників закладами післядипломної педагогічної освіти” вчителі опрацювали Модуль 1. Сучасний учитель як провідник змін.

Реалізацію змісту сесії забезпечували методист Закарпатського інституту післядипломної педагогічної освіти та працівники методичного кабінету відділу освіти.

День 1. Заняття з елементами тренінгу було спрямоване на вдосконалення компетентності педагогів щодо саморозвитку та успішної самореалізації в професійній діяльності на основі чітко визначених засад Концепції Нової української школи. Учителі обговорили перші кроки роботи на інтерактивній онлайн-платформі з підвищення кваліфікації та вирішували організаційні питання щодо проходження онлайн-курсу. Шляхом інтерактивного інформування учасники мали можливість розширити знання, отримані під час роботи за модулями онлайн-курсу на платформі EdEra. Педагоги ознайомилися з мотиваційними дослідженнями Українського інституту майбутнього щодо того, як сприймати постійні зміни в освіті і як управляти змінами та залишатися задоволеними. Учасники ознайомилися зі змістом Типової освітньої програми підвищення кваліфікації та формами її реалізації. Виконавши руханку „Фруктовий салат”, учителі об’єдналися для подальшої роботи у групах, та сформували „Кошик очікувань” від роботи під час сесій. Нова місія педагога розглядається в контексті європейського професіоналізму із збереженням кращих ментальних українських характеристик, європейського виміру педагогічних якостей. Тому  наступним етапом роботи було знайомлення  із західними моделями освіти США, Польщі, Болгарії, Фінляндії та аналіз освітніх запозичень у роботі української початкової школи. Через взаємодію в командах вчителі  опрацювали інформаційний матеріал, переглянули відеофрагменти та, скориставшись  експертними картками, презентували підсумки роботи.

Емоційним тлом заняття та ресурсом для удосконалення професійних умінь стали практичні вправи  для розвитку дрібної моторики.

Учителі мали можливість анонімно ставити запитання, відповіді на які готували модератори заняття.

День 2. Тему заняття „Основні підходи в освітньому процесі” було розподілено на два блоки: „Чому компетентнісний підхід” і „Як реалізувати компетентнісний підхід”. Протягом заняття через інтерактивні повідомлення, роботу у групах, практичні вправи учителі обговорювали виклики, що зумовили прийняття реформаторських рішень в освіті, чинники якості початкової освіти, мету та головні компоненти Концепції Нової української школи. Учасники створювали моделі Школи компетентностей ХХІ століття та випускника Нової української школи. Особливу роль у стратегії проведення семінару було відведено перегляду відеофрагментів, підготовлених Міністерством освіти і науки, як ключових для розуміння освітньої політики щодо створення психологічно безпечного  й фізично комфортного освітнього середовища. З метою забезпечення новітніх підходів до організації предметно-формувального середовища у закладах загальної середньої освіти району учителі переглянули слайдові презентації приміщень, в яких працюють сьогодні, та виробили корисні поради щодо змін в організації фізичного простору. Також відбулося ознайомлення з організацією освітнього середовища в експериментальних класах Закарпатської області.

На короткий час „ставши дітьми”, педагоги виконували завдання, які допомагають встановити взаємодію з учнями та навчити їх комунікації, сприяють формуванню навичок співпраці, забезпечують природній і зрозумілий освітній процес.

Учителі анонімно висловили власне ставлення до освітньої реформи. І воно однозначне: зміни необхідні!

#ВчителіВажливі!


Професійна компетентність педагога – один з найвагоміших чинників успішного здійснення освітніх реформ

17 січня Кабінет Міністрів України ухвалив Розпорядження № 17-р “Про додаткові заходи щодо підвищення кваліфікації педагогічних працівників у 2018 році”. 

Цей документ стосується  початкової освіти, а точніше –вчителів, які набиратимуть перший клас в 2018-му році і які вже до вересня 2018 мають отримати необхідний обсяг знань, методик та навичок, щоб працювати за новим державним Стандартом початкової української школи.

Зокрема, в рішенні Кабінету міністрів чітко написано, що це Розпорядження щодо “необхідності проведення у 2018 році додаткових заходів стосовно підвищення кваліфікації педагогічних працівників за Державним стандартом початкової освіти та сучасними освітніми методиками, що базуються на компетентнісному, особистісно-орієнтованому підходах”.

Міністерство освіти і науки визначило дати проходження курсів з підвищення кваліфікації вчителями Нової української школи, які візьмуть перші класи у 2018 році. Про це йдеться у наказі МОН №34 від 15 січня.

З 1 лютого 2018 року стартує дистанційний етап навчання для учителів початкових класів, а  з 15 лютого 2018 року розпочнеться очна форма навчання під керівництвом тренерів НУШ..

Окрім того, пройти курси з підвищення кваліфікації рекомендовано заступникам директорів з навчально-виховної роботи у початкових класах та вчителям фізкультури та мистецтв, які навчатимуть учнів перших класів у 2018/2019 і 2019/2020 навчальних роках. Спеціальний курс навчання передбачений і для учителів іноземних мов.

У рамках забезпечення організаційно-педагогічних заходів щодо підвищення кваліфікації учителів, які з 1 вересня 2018 року працюватимуть у 1 класі, 18 січня відбулася нарада-семінар з керівниками закладів загальної середньої освіти району.

Директори та заступники директорів з навчально-виховної роботи ознайомилися з планом-графіком підвищення кваліфікації учителів початкових класів району та змістові орієнтири навчальної програми, за якою будуть проводитися очні сесії. Особливу увагу було приділено ознайомленню з процедурою реєстрації на онлайн-курсі та практичним навичкам роботи з його ресурсами. Керівники шкіл спільно з методичним кабінетом здійснили корегування щодо форм та змісту методичної роботи в умовах запровадження Концепції „Нова українська школа”.

Новації у філософії освіти – зробити школу відкритішою, доступнішою, цікавішою - передбачають зміни у педагогічному мисленні і мотивують до професійного удосконалення.


Методичний супровід діяльності керівника закладу освіти в умовах впровадження Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа»

Оновлення суспільства – суперечливий, складний і тривалий процес, пов’язаний із пошуком нових шляхів, засобів здійснення перетворень у всіх сферах життєдіяльності людини. Це зумовлює необхідність творчої участі в цьому процесі всіх громадян держави, бо недостатня креативність, відсутність ефективних стимулів її розвитку та реалізації – основні фактори, які заважають втіленню інноваційних ідей, задумів, нових цільових настанов та орієнтацій. Підготовка до таких процесів оновлення – прерогатива освіти.

Реформування освіти в Україні є частиною процесів оновлення освітніх систем, пов’язаних із визнанням значимості знань як рушія суспільного добробуту та прогресу. Ці зміни стосуються впровадження Концепції „Нова українська школа”, створення нових освітніх стандартів початкової школи, оновлення й перегляду навчальних програм, змісту навчально-дидактичних матеріалів, підручників, форм і методів навчання.

Стає зрозумілим, що досягнення мети сучасної освіти пов’язане з особистісним потенціалом учителя, його загальною та професійною культурою, без яких неможливе розв’язання наявних проблем навчання і виховання відповідно до нових освітніх парадигм. Сучасному вчителеві необхідні гнучкість і нестандартність мислення, уміння адаптуватися до швидких змін та умов життя. А це можливе лише за наявності високого рівня професійної компетентності, розвинених професійних здібностей.

Новий зміст і завдання сучасної системи освіти вимагають особливої уваги до особистості педагога – ключової постаті у формуванні особистості учнів. Професія педагога має свою специфіку, яка полягає в тому, що він працює з людиною, а також, його власна особистість є могутнім робочим інструментом, і чим досконалішим є цей інструмент, тим успішнішим буде професійний результат.  Таким чином, саме в педагогічній професії особисте зростання є неодмінною умовою досягнення високих результатів.

Саме тому серед основних завдань розбудови сучасної системи освіти перебуває забезпечення професійного розвитку й удосконалення педагогічних кадрів упродовж їхньої професійної діяльності. Із урахуванням особливості цієї діяльності, яка за змістом і сутністю є діяльністю творчою, важливим є робота заступника директора закладу освіти, який здійснює управління освітнім процесом, забезпечує упровадження інновацій, організації експериментальної та науково-дослідницької роботи та шукає шляхи удосконалення внутрішкільної методичної роботи.

9 січня 2017 року на базі Забрідської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів пройшов семінар-практикум заступників директорів з навчально-виховної та виховної роботи закладів освіти району з проблеми "Формування стратегії розвитку методичної роботи у закладі освіти в умовах розбудови Нової української школи".

Своїм досвідом із запрошеними ділилася заступник директора з навчально-виховної роботи Лазарь Ольга Володимирівна, яка представила роботу педагогічного колективу із проблеми впровадження інноваційних форм роботи щодо формування здоров’язбережувальної компетентності в учнів  школи.

Заступники взяли участь у методичному квесті на тему: „Модернізація методичної роботи в контексті суспільних трансформацій та забезпечення рівного доступу  до реалізації якісної здоров’язбережувальної освіти”, який став активним розвивальним методом групової роботи та інтенсивної взаємодії з отриманням конкретних динамічних знань. Учасники проходили „квестові зупинки”, на яких вони отримали унікальний та неповторний досвід від учителів початкових класів, суспільно-гуманітарних предметів, природничо-математичних наук, художньо-естетичного циклу, фізкультурно-оздоровчого напряму та виховників закладу. Така форма організації методичної роботи дозволила поглянути на проблему впровадження здоров’язбережувальних технологій більш об’ємно та з різних ракурсів. Досвідом використання манкотерапії, пальчикової гімнастики, проектів на уроках іноземної мови поділилися учителі англійської та німецької мов. На уроках математики, інформатики та фізики педагоги використовують фізкультхвилинки, вправи-енергізатори, ігрові технології. Кольоротерапією, музикотерапією стимулюють діяльність учнів вчителі музичного та образотворчого мистецтв. За допомогою щоденнику настрою, методу „казкотерапія” учителі української мови та літератури,  зарубіжної літератури формують здорову особистість. Досвід використання ігрових технологій презентували учителі хімії, біології та предмету „Основи здоров’я”. На „ранкових зустрічах” вітали заступників директора учителі початкових класів. Комплекс вправ для розвитку тіла показали учителі фізичної культури та хореографії.  Духовне здоров’я учнів закладу плекають класні керівники, які продемонстрували маленькі експерименти та „лікували” учасників квесту добрим словом.

Висока інтенсивність групової взаємодії, активність і самостійність учасників, актуальний досвід, виконання індивідуальних і групових вправ дозволила максимально ефективно і злагоджено організувати роботу засідання у практичному модулі. На етапі рефлексії заступники директора з навчально-виховної та виховної роботи дійшли до висновку, що ефективне використання нетрадиційних форм науково-методичної роботи, які мають інноваційний характер, сприяє активізації практичної діяльності вчителів і робить методичну роботу у закладі динамічною та активно-творчою.

У інформаційно-аналітичному модулі відбулася відкрита дискусійна панель щодо стану підготовки до реалізації змісту Концепції „Нова українська школа” у частині, що стосується Державного стандарту початкової загальної освіти.  У рамках методичного діалогу „Нормативні, теоретико-методологічні та організаційні засади початкової освіти” методистом відділу освіти увага акцентувалася на пріоритети розвитку початкової освіти відповідно Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа». Заступники обмінялися досвідом роботи. Плідно працюючи в групах, окреслили проблеми й перспективи впровадження нового стандарту в закладах освіти району. Окрім того було наголошено на тому, що змістові напрями діяльності та пріоритетні завдання методичної роботи у школа в умовах реформування, залежать від безперервної освіти педагога за індивідуальною освітньою траєкторією на основі сучасних форм, моделей та практик, а особливо – від  ролі самоосвіти в професійному розвитку вчителя.

Учасники заходу отримали завдання, результати роботи над яким будуть презентовані під час наступного засідання районного постійно діючого семінару заступників директора з навчально-виховної та виховної роботи.


Семінари-практикуми учителів початкових класів у форматі Концепції „Нова українська школа”

"Нова українська школа: на шляху до здійснення” – проблемне питання, у роботі над яким об’єдналися учителі початкових класів закладів загальної середньої освіти на методичних зустрічах 2- 5 січня 2018 року. Педагоги  активно опрацьовували питання теорії та практики впровадження Концеції „Нова українська школа”, знайомилися з особливостями дистанційного навчання.

Мета семінарів-практикумів - сприяюти інформаційній і методичній підготовці вчителів до утілення реформаторських ідей Міністерства освіти і науки України, організувати роботу над розв’язанням  низки проблем, а саме: як перетворити традиційне навчання у процес розвитку особистості дитини; як перейти від формату відтворювання отриманої інформації до опанування компетентностей, що стануть у нагоді для прийняття рішень у повсякденному житті; як навчити школярів самостійно аналізувати інформацію, критично мислити, адаптуватися до змін, співпрацювати в команді, успішно вирішувати життєві проблеми.

2 січня 2018 року відбувся семінар-практикум для учителів, які у 2018-2019 навчальному році працюватимуть у 1-их класах з теми „Особливості методики та технологізації освітнього процесу в умовах  реалізації Концепції „Нова українська школа”. Учасники семінару, виконуючи вправу „Моя рефлексія”, обмінялися інформацією та обговорювали ключові компоненти формули нової школи, ключові компетентності та наскрізні уміння учнів, основні принципи педагогіки партнерства. У практичній частині заходу було використано низку практичних вправ, спрямованих  на вивчення методичних ідей та підходів до створення освітнього середовища у 1 класі: педагоги навчалися проводити ранкові зустрічі, створювали макет класної кімнати, практикувалися у виробленні правил роботи класу, обговорювали підходи до роботи з батьками. Більш глибокому розумінню застосування інтегративного підходу у навчанні учнів сприяла практична робота за однією з модельних програм пілотних класів. За основу методичного практикуму було взято матеріали інтерактивного посібника та методичні розробки веб-ресурсу „Нова українська школа”. 

2 січня 2018 року на засідання районного методичного об’єднання учителі 1-их класів розглянули проблему „Ігрові технології: шляхи  забезпечення умов для  інтелектуального,  соціального, морального  розвитку першокласників”. Як активізувати пізнавальну діяльність учнів, формувати комунікативні уміння, математичні знання засобами гри та візуалізації - ось перелік актуальних питань, які педагоги опрацювали  через призму набутого досвіду та з врахуванням новітніх вимог. Важливою частиною роботи семінару-практикуму були майстер-класи „Робота в групах під час підготовки і проведення навчальних проектів” (на прикладі навчального проекту „Як живуть мурахи?”) та „Використання ігрових технологій на уроках природничо-математичного циклу”. Учителі приділили увагу дотриманню методичних вимог щодо проведення динамічних пауз як одного з ефективних методів забезпечення оптимізації рухової активності школяра та попередження втоми. Організація практичної роботи в групах розглядається педагогами як один із способів накопичення методично-дидактичного ресурсу.

Концепція Нової української школи має визначальний вплив на удосконалення методів, методик, засобів навчання сучасних школярів. Як одне з наскрізних завдань сучасного освітнього процесу, зазначається у документі, є розвиток критичного мислення учнів. З  огляду на цю актуальну проблему, учителі 2-х та 3-х класів району 3-4 січня 2018 року розглядали питання формування читацьких компетенцій молодших школярів у ракурсі застосування методів критичного мислення.  Учителі проаналізували власний досвід застосування прийомів критичного мислення у роботі з молодшими школярами, визначили коло проблемних питань, які доцільно розглянути через самоосвітню діяльність та на засіданнях методичного обєднання. Педагогам було презентовано можливості освітньої платформи „Критичне мислення” та  найновіші посібники з даної проблеми. У теоретико-практичному форматі було розглянуто окремі прийоми критичного мислення, які спрямовані на підвищення ефективності роботи з текстами, посилення мотиваційного компонента освітнього процесу. Практикум щодо застосування презентованих прийомів проводився за художніми текстами Хрестоматій з позакласного читання.


Як створити фундамент успішності дитини в умовах Нової української школи?

27 грудня 2018 року відбувся семінару-практикум для вихователів закладів дошкільної освіти району з теми „Сучасні підходи до організації освітньої роботи у дошкільному закладі”. Підтеми засідання:  „Професійний розвиток педагога в умовах сучасних освітніх змін”, „Інтеграція – провідна ідея освітнього процесу”, „Сучасні технології розвитку продуктивного мислення”.

Мета семінару – опрацювати  нові підходи до організації освітнього процесу щодо гармонійного розвитку особистості дитини у період дошкільного дитинства та старту шкільного життя.

Учасники заняття працювали у групах, створюючи портрет сучасного вихователя, висловлювали власне бачення щодо ролі та функцій педагога дошкільного навчального закладу. Вихователі виконали рефлексивну вправу „Освітні програми”,проаналізувавши особливості оновлених програм „Українське довкілля” та „Впевнений старт”, також відбувся обмін досвідом роботи щодо пошуку та використання шляхів їх ефективної реалізації.

У рамках практико-орієнтованого блоку семінару було опрацьовано питання застосування новітніх технологій в освітньому процесі. Педагоги представляли власний банк найуживаніших сучасних методик, опрацювали підходи до підготовки завдань компетентнісного підходу, залучення учнів до командних видів діяльності („лепбук”)., використання сучасного дидактичного обладнання та посібників, виготовлення інтерактивних посібників.