Відділ освіти Великоберезнянської районної державної адміністрації

ЗНО

 

Затверджено загальні характеристики сертифікаційних робіт зовнішнього незалежного оцінювання 2018 poку

Відповідно до Порядку проведення зовнішнього незалежного оцінювання результатів навчання, здобутих на основі повної загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 10.01.2017 №25 «Деякі питання нормативного забезпечення зовнішнього незалежного оцінювання результатів навчання, здобутих на основі повної загальної середньої освіти», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.01.2017 за № 118/29986, з метою створення передумов для належної організації процесу розроблення та конструювання предметних тестів для сертифікаційних робіт зовнішнього незалежного оцінювання 2018 року, своєчасного інформування учасників зовнішнього оцінювання про структуру, час виконання сертифікаційних робіт з відповідних навчальних предметів, кількість і форми завдань, уключених до сертифікаційних робіт, схеми нарахування балів за їх виконання  УЦОЯО  оприлюднило наказ     № 152 від 18.10.2017 "Про затвердження Загальних характеристик сертифікаційних робіт зовнішнього незалежного оцінювання 2018 poку"

Джерело: osvita.ua


Керівникам закладів загальної середньої освіти, педагогам, учням випускних класів, батькам

Український центр оцінювання якості освіти затвердив наказ від 13.10.2017 №150 «Про проведення пробного зовнішнього незалежного оцінювання в 2018 році»і.

Реєстрація для участі в пробному ЗНО триватиме з 9 до 31 січня 2018 року. Зареєструватися можна буде на сайтах регіональних центрів оцінювання якості освіти.

Пробне зовнішнє незалежне оцінювання з української мови і літератури відбудеться 24 березня, з історії України, математики, біології, географії, фізики, хімії, англійської, іспанської, німецької, французької мов – 31 березня. У день проведення пробного тестування кожен зареєстрований учасник може скласти тест з одного навчального предмета.

Результати пробного ЗНО для осіб, які введуть свої відповіді до спеціального сервісу, будуть оприлюднені на інформаційних сторінках 30 березня – з української мови і літератури, з інших предметів – 6 квітня.


 ЗНО-2018: актуально!!!

Зовнішнє незалежне оцінювання результатів навчання випускників 2017-2018 навчального року проходитиме в терміни, визначені наказом Міністерства освіти і науки України від 19.09.2017 № 1287 «Про затвердження Календарного плану підготовки та проведення в 2018 році зовнішнього незалежного оцінювання результатів навчання, здобутих на основі повної загальної середньої освіти».

Перелік предметів, кількість предметів, з яких випускники зможуть пройти ЗНО, порядок зарахування результатів ЗНО як ДПА визначаються у наказі МОН від 31.07.2017 №1103 «Деякі питання проведення в 2018 році зовнішнього незалежного оцінювання результатів навчання, здобутих на основі повної загальної середньої освіти».

 

Так, реєстрація учасників зовнішнього незалежного оцінювання розпочнеться 06 лютого і триватиме до 19 березня 2018 року.

Основна сесія зовнішнього незалежного оцінювання розпочнеться 22 травня з математики, також у травні випускники шкіл складуть тести з української мови та літератури, іспанської, німецької та французької мов. ЗНО з інших предметів відбудеться з 1 червня по 13 червня 2018 року.

Дати проведення зовнішнього незалежного оцінювання 2018 року:

Предмет

Дата проведення

Математика

22 травня (вівторок)

Українська мова та література

24 травня (четвер)

Іспанська мова

29 травня (вівторок)

Німецька мова

29 травня (вівторок)

Французька мова

29 травня (вівторок)

Англійська мова

1 червня (п'ятниця)

Біологія

4 червня (понеділок)

Історія України

6 червня (середа)

Географія

8 червня (п'ятниця)

Фізика

11 червня (понеділок)

Хімія

13 червня (середа)


Оголошення результатів ЗНО

Оголошення результатів учасників зовнішнього тестування з української мови та літератури, іноземних мов, математики та біології відбудеться не пізніше 15 червня 2018 року; оголошення результатів з історії України, географії, фізики та хімії триватиме до 21 червня 2018 року.

21 червня учасники тестування дізнаються про офіційні результати, отримані за складання тестів, на своїх офіційних сторінках. Цього ж дня навчальним закладам будуть надіслані відомості з результатами державної підсумкової атестації їх випускників.

Розгляд апеляційних заяв щодо результатів зовнішнього незалежного оцінювання розпочнеться з дня офіційного оголошення результатів.

Апеляційні заяви

Додаткова сесія ЗНО для учасників, які не змогли взяти участь у основній сесії тестування з поважних причин, пройде у період з 2 до 11 липня 2018 року за окремим графіком, який має бути затверджений окремо.

Оголошення результатів учасників додаткової сесії зовнішнього незалежного оцінювання відбудеться не пізніше 17 липня 2018 року.

У 2018 році кожен зареєстрований учасник зовнішнього незалежного оцінювання матиме право скласти тести не більш як із чотирьох навчальних предметів.

Результати зовнішнього оцінювання з трьох навчальних предметів будуть зараховані як результати державної підсумкової атестації за рівень повної загальної середньої освіти. До переліку предметів, що будуть зараховані як результати ДПА включено тести ЗНО з української мови і літератури (частина тесту з української мови), математики або історії України (частина тесту періоду ХХ - початку ХХІ століття), а також одного з навчальних предметів за вибором випускника: історії України, математики, біології, географії, фізики, хімії, англійської, іспанської, німецької або французької мови.

Випускники старшої школи загальноосвітніх навчальних закладів 2018 року, які мають бажання зарахувати результат ЗНО з іноземної мови як оцінку за державну підсумкову атестацію та вивчали цю іноземну мову на профільному рівні, мають складати відповідний предметний тест рівня В2.


Деякі питання проведення в 2018 році зовнішнього незалежного оцінювання результатів навчання, здобутих на основі повної загальної середньої освіти

МОН визначило терміни та перелік предметів для ЗНО - 2018.

Документом визначено, що в 2018 році:

1) зовнішнє незалежне оцінювання результатів навчання, здобутих на основі повної загальної середньої освіти, проводитиметься з 22 травня до 14 липня (це основна та додаткова сесії);

2) кожен зареєстрований учасник зовнішнього незалежного оцінювання має право скласти тести не більш як із чотирьох навчальних предметів із Переліку:

  • українська мова і література;
  • історія України;
  • математика;
  • біологія;
  • географія;
  • фізика;
  • хімія;
  • англійська мова;
  • іспанська мова;
  • німецька мова;
  • французька мова

3) для проведення зовнішнього незалежного оцінювання з англійської, іспанської, німецької, французької мов використовуються завдання сертифікаційних робіт (предметні тести) двох рівнів складності: рівня В1 та рівня В2;

4) результати зовнішнього незалежного оцінювання з трьох навчальних предметів зараховуються як результати державної підсумкової атестації за освітній рівень повної загальної середньої освіти для випускників старшої школи загальноосвітніх навчальних закладів 2018 року:

  • українська мова і література (українська мова);
  • математика або історія України (період ХХ - початок ХХІ століття);
  • один з навчальних предметів, зазначених у Переліку (за вибором випускника)

5) випускники старшої школи загальноосвітніх навчальних закладів 2018 року, які бажають зарахувати результат зовнішнього незалежного оцінювання з іноземної мови як оцінку за державну підсумкову атестацію та вивчали цю іноземну мову на профільному рівні, мають складати відповідний предметний тест рівня В2;

6) результати зовнішнього незалежного оцінювання з української мови і літератури (українська мова) зараховуються як результати державної підсумкової атестації за освітній рівень повної загальної середньої освіти для учнів (слухачів, студентів) професійно-технічних, вищих навчальних закладів, які в 2018 році здобудуть повну загальну середню освіту.

Наказ МОН України №1103 від 27.07.2017 


1 та 8 квітня відбудеться пробне зовнішнє незалежне оцінювання

У суботу, 1 квітня 2017 року, пройде пробне зовнішнє незалежне оцінювання з української мови і літератури. Тестування розпочнеться об 11:00, а допуск до пунктів проведення триватиме з 10:15 до 10:50 та здійснюватиметься за паспортом (або іншим документом, що посвідчує особу), запрошенням.

Адреса пункту тестування вказана в запрошенні-реєстраційній картці, що розміщена в особистому кабінеті кожного учасника пробного ЗНО на сайті відповідного регіонального центру оцінювання якості освіти.

Пробне ЗНО з інших предметів відбудеться 8 квітня.

Цьогоріч для учасників пробного оцінювання діятиме спеціальний онлайн сервіс, з допомогою якого можна визначити результат тестування. Сервіс буде доступний з 1 квітня на сайті Українського центру оцінювання якості освіти та в особистих кабінетах учасників пробного ЗНО, створених на сайтах регіональних центрів.

Щоб отримати результат з певного навчального предмета, необхідно виконати такі кроки:

  • за персональним номером і паролем увійти до сервісу визначення результатів;
  • натиснути кнопку «Завантажити електронний бланк А» в особистому кабінеті;
  • заповнити бланк А, перенісши до електронної форми відповіді, надані в бланку відповідей під час проходження пробного ЗНО;
  • ознайомитися зі Схемою нарахування балів за виконання сертифікаційної роботи, розміщеною в інформаційному бюлетені, який учасники пробного ЗНО отримають у пункті проведення;
  • самостійно визначити орієнтовну кількість балів за виконання завдання відкритої форми з розгорнутою відповіддю;
  • зазначити встановлений бал за результатами власного оцінювання, натиснувши кнопку «Завантажити електронний бланк Б».

Учасники пробного ЗНО зможуть вносити відповіді до сервісу впродовж чотирьох днів із дня проходження певного тестування.

Ознайомитися з результатами пробного ЗНО та завантажити картку учасника з української мови і літератури можна буде 08 квітня 2017 року, з інших навчальних предметів – 14 квітня. Результати проходження пробного тестування зможуть отримати лише ті особи, які внесуть свої відповіді до сервісу визначення результатів.

За інформацією прес-служби УЦОЯО


Зовнішнє оцінювання - ватерпас реформ

З перших днів свого існування зовнішнє незалежне оцінювання (ЗНО) сприймалося як інструмент боротьби з корупцією при вступі. І таки впоралося з цим непростим завданням. Але за десять років фокус суспільної уваги до освіти змінився. Нам недостатньо боротьби з корупцією, йдеться про реформування всієї системи освіти — від школи і до вишу. По те, яких змін варто чекати у сфері незалежного оцінювання, розповідає Оксана Онищенко, ZN,UA.

Пора змін

Тепер на ЗНО, яке вже добре зарекомендувало себе, покладаються інші надії. Ні, звісно, саме по собі тестування, як і будь-яке вимірювання, не може бути інструментом проведення реформ, але має стати досконалою лінійкою, якою ми вимірюватимемо те, що будуємо в освіті. Вимірювати так, як, наприклад, робить будівельник, зводячи стіни. Він регулярно виміряє ватерпасом, чи правильно робить кладку, чи немає перекосів, чи не заваляться потім стіни.

Отже, перед суспільством, експертним середовищем, освітянськими чиновниками і політиками стоїть важливе завдання — визначитися з тим, куди і як має рухатися ЗНО, і забезпечити для цього умови: фінансування, кадри, законодавче поле.

Ці нові завдання незалежного тестування вже окреслюються в проекті закону «Про освіту». Наразі експерти виокремлюють такі напрями розвитку ЗНО.

Перший — удосконалення тестів ЗНО. У них мають бути відкриті завдання, а не лише такі, що вимагають вибору варіанту відповіді. У тестах з більшості предметів таких завдань немає. І це не через примхи працівників Українського центру оцінювання якості освіти (УЦОЯО), а через банальний брак фінансових (відкриті завдання перевіряє людина, а не комп'ютер), а значить, і людських ресурсів.

Крім того, потрібно звернути увагу на характер тестових завдань: «Ми йдемо в тому напрямі, щоб більше завдань було на застосування знань, а не на репродуктивне їх відтворення. Україна готується до участі в міжнародному порівняльному дослідженні PISA, націленому на перевірку компетентностей учнів, — наголошує Вадим Карандій, директор УЦОЯО. — Координує це дослідження УЦОЯО. І вже зараз наші регіональні працівники проводять консультації для вчителів щодо компетентнісного оцінювання».

Однак тести незалежного оцінювання існують не самі по собі, вони прив'язані до програм ЗНО, які затверджує Міносвіти, а ті в свою чергу — до програм середньої школи. Тож якщо ми хочемо, щоб змінився акцент у тестах, потрібно оновлювати шкільні програми. І ця робота вже починається.

Важливим кроком удосконалення системи тестування буде введення тесту на здатність до навчання (загальні навчальні компетентності) — ТЗНК. «ТЗНК може застосовуватись для перевірки знань та навичок для осіб, які вступають до ВНЗ більш ніж за 5 років після завершення школи; для вступу на спеціальності, для яких немає прямих предметних тестів, котрі б перевіряли здібності, необхідні для успішного навчання (наприклад, тест з історії погано визначає здатність навчатись на спеціальності «Право») — вважає Інна Совсун, екс-заступник міністра освіти, а нині — віце-президент Київської школи економіки.

«У нас є напрацювання і вони вже апробовані, — каже Олександр Ляшенко, керівник робочої групи, яка розробила ТЗНК, академік-секретар НАПНУ, доктор педагогічних наук. — Але особливості його запровадження не дозволяють сьогодні масово ввести його в практику ЗНО».

Другий напрям розвитку ЗНО — введення тестування в середній школі: після 9-го класу і початкової школи. Тут важливо підкреслити кілька нюансів.

Тестування після 9-го і після 11-го класу мають бути однаковими за процедурами та змістом чи відрізнятися ? Тут є кілька точок зору.

«Згідно з проектом закону «Про освіту» передбачається перехід на 12-річну школу, при цьому останні три роки навчання в старшій школі будуть профільними. Доступ до старшої школи здійснюватиметься на основі результатів незалежного іспиту. Тобто, можна очікувати, що для вступу до найбільш престижних шкіл відбуватиметься конкурс, — наголошує Інна Совсун. — Таким чином, іспит після 9-го класу матиме характер іспиту високих ставок (high-stakes exam). У такому випадку цей іспит має проводитись на основі тих самих процедур, що і ЗНО для вступу до ВНЗ задля гарантування незалежності та об'єктивності проведення і визначення результатів».

«Просто взяти й перенести ЗНО з 11-го класу до 9-го не можна, — каже Вадим Карандій. — Тому що в тестуванні після 9-го класу треба ув'язувати все: і профільність старшої школи, і нові вимоги стандарту. У нас зараз, наприклад, є питання: оцінювання у 9 класі має бути предметним, тобто за навчальними предметами, чи надпредметним? Надпредметне оцінювання — це те, що зараз буде вимірювати дослідження PISA: читацькі і математичні компетенції. Читацькі компетенції - це, наприклад, вміння випускника 9-го класу обробляти інформацію, читати тексти різними мовами і різного стилю. Математичної компетенції — це наскільки людина вміє логічно і послідовно міркувати, виконувати певні операції. Можливо, до державної підсумкової атестації у 9 класі потрібно додати й блок інших компетентностей, таких як «Я і природа» (наскільки випускник 9 класу орієнтується в навколишньому світі), «Я і суспільство» (історія і право). Завдяки такому підходу ми зможемо отримати більше інформації про рівень компетентності молодої людини, ніж зараз, коли наша підсумкова атестація — це «вибери три предмети з переліку запропонованих».

Подібний підхід пропонується застосовувати і в державній підсумковій атестації 11-класників: "За нашими дослідженнями (це матеріали, опубліковані минулого року Інститутом вищої освіти і Спілкою ректорів), виглядає так, що для відбору студентів до вищих навчальних закладів достатньо мати тест з української мови і літератури, з математики і комплексний тест з природничих або гуманітарних дисциплін, — каже Володимир Ковтунець, перший заступник міністра освіти і науки. — Якщо сюди додати ще тест загальної навчальної компетентності, — це ідеальна модель, яка найкращим чином прогнозує результати навчання. Замість більш як десятка тестів ми можемо мати шість і отримати не гірші результати. Це для бюджету було б значно дешевше».

Удосконалювати тести вкрай необхідно. Інакше, запустивши ЗНО на всі ступені середньої школи, ми ризикуємо перетворити навчання тут на дресуру з встановлення галочок у тесті.

Щодо моніторингу якості освіти в початковій школі із застосуванням ЗНО, то тут є застереження. «Як тільки з'явився наказ МОН про моніторинг у початковій школі, в учительському та батьківському середовищі почався ажіотаж — усі почали шукати збірки завдань. Тому що кожен переживає, щоб його школа показала якісь результати. А навіщо їм ці результати?» — каже Вадим Карандій.

Можна здогадатися, навіщо — це важливо для репутації школи і для освітянського начальства, яке укладе за результатами ЗНО рейтинги, а потім «битиме» ними керівників шкіл за погані показники.

Для того, щоб не били, і щоб моніторинг був максимально ефективним, ці дослідження проводяться не на всій сукупності випускників, а тільки на вибірці. Ми порахували, що до моніторингу варто залучити 6 тисяч четвертокласників (усього в Україні їх близько 400 тисяч). Цього достатньо, щоб встановити, які тенденції існують у початковій школі з точки зору формування читацьких та математичних компетенцій випускників. І це будуть дуже хороші дані для аналізу Міністерству освіти, НАПНУ та ін.

Третій напрям розвитку ЗНО — розвиток освітніх вимірювань і збір якісних даних, що допоможуть приймати реформаторські та управлінські рішення в освіті.

«При моніторингу якості освіти нам недостатньо просто отримати інформацію про те, що в школі А навчаються найкраще, а в школі Б навчаються дуже погано, — каже Інна Совсун. — Для того, щоб зробити ці висновки, нам необхідно мати комплексний збір освітньої статистики. Можливо, в школі А навчаються діти заможних батьків, вони займаються з репетиторами, і тому там результати є хорошими. А у школі Б діти із знедолених сімей, це школа в спальному районі великого міста. Тільки в такому комплексному вигляді ця інформація може слугувати для нас джерелом прийняття управлінських рішень і формування освітньої політики. Не можна просто, як це зараз журналісти в тому числі роблять, ранжувати школи за результатами ЗНО, і тим самим визначати, що одна школа гірша, а інша краща. Цього, вочевидь, недостатньо, щоб підвищити якість освіти».

У цьому напрямі вже робляться певні кроки. Так, нещодавно УЦОЯО за дорученням МОН разом з науковцями НАПНУ, Інститутом освітньої аналітики та Аналітичним центром CEDOS провів дослідження «Вплив соціально-економічного середовища на результати навчання учнів (вихованців) загальноосвітніх навчальних закладів». За результатами цієї вступної кампанії УЦОЯО також планує нові дослідження.

«Кожен навчальний заклад має на нашому порталі свій електронний кабінет, — розповідає директор УЦОЯО. — Туди ми завантажимо результати ЗНО кожної школи за кожним тестом, а також дамо узагальнені дані по Україні, щоб школа могла побачити себе на тлі інших. Цього року ми також зробимо аналіз виконання завдань з кожного предмету по школах: наскільки те чи інше завдання було складним для випускника тієї чи іншої школи? Будемо давати кожному навчальному закладу його зріз, і кожен вчитель побачить свої сильні і слабкі місця. Цікаво буде також порівняти результати тестування профільних і непрофільних класів».

Але це тільки точкові кроки, тоді як має бути створена система досліджень. «В Україні немає досвіду організації моніторингових досліджень як таких, — каже Вадим Карандій. — Потрібна національна концепція моніторингу якості освіти, де буде чітке розмежування: що йде національними іспитами, що — перевідними, які питання віддаються на моніторинг, які є форми моніторингу тощо. На жаль, такого балансу у нас зараз немає».

«Академія педагогічних наук повинна розробити дослідження педагогічних вимірювань, — вважає Володимир Ковтунець. — Не однією лабораторією, яку очолює сьогодні професор Юрій Жук в Інституті педагогіки НАПНУ. Потрібна серйозна робота. Педагогічні вимірювання в світі — це один з провідних напрямів дослідження в освітніх науках. В Україні його фактично немає. Ми все робимо руками зарубіжних експертів, руками донорів, в той час як маємо прекрасних фахівців, які можуть це робити».

Четвертий напрям — розширення застосування ЗНО у сфері вищої освіти. Це, перш за все, введення тестів для проведення єдиного державного кваліфікаційного іспиту для випускників певних спеціальностей (медицина, педагогіка, право, правоохоронна діяльність).

«Можливі два шляхи організації незалежних іспитів випускників ВНЗ. Перший — іспит повністю організовує УЦОЯО, а до складання бази тестових завдань залучаються фахівці зі спеціальності (викладачі ВНЗ, представники професійних асоціацій, роботодавців тощо). І другий — для організації іспитів у вищій школі створюється нова, незалежна структура, паралельно до УЦОЯО», — пропонує Інна Совсун.

Звісно, перелічені напрямки розвитку ЗНО не є вичерпними. Поступово тестування виходить за межі освітньої системи — його починають використовувати і для допуску до певних посад у державних органах (Нацполіція, НАБУ). Але це окрема тема.

Серйозного удару репутації ЗНО завдало кримінальне провадження — так звана «справа ЗНО». Однак довіра до тестування все ж таки залишається безпрецедентно високою. Такого авторитету не має жодна реформа в країні.

Між молотом і ковадлом

Без сумніву, нові завдання та шляхи розвитку ЗНО мають стати темою фахових дискусій в експертному середовищі, серед громадськості, в кабінетах чиновників і політикумі. Але саме фахових дискусій і прийняття рішень, а не маніпуляцій.

У зв'язку з цим хочу розповісти про одну дискусію в парламентському комітеті з питань освіти і науки, присвячену ЗНО.

Тема обговорення — «Про проблеми та перспективи розвитку зовнішнього незалежного оцінювання якості освіти в Україні». І тема важлива, і спікерів запрошено поважних (МОН, УЦОЯО, Генпрокуратура і Рахункова палата, яка проводила аудит МОН і УЦОЯО).

Здавалося б — ось чудова можливість обговорити важливі питання майбутнього ЗНО, включно з хронічним недофінансуванням і прийняттям нового закону «Про освіту». Але так не сталося.

Ні, спікери якраз виступали вдало. І речі говорили важливі. Щоправда, трохи упереджено виглядали деякі зауваження Рахункової палати, тому що явно виходили за межі компетенції відомства (наприклад, про роз'яснення абітурієнтам правил вступної кампанії). Аргументи і контраргументи Міносвіти і директора УЦОЯО були обґрунтованими.

Але, як буває, «починали за здоров'я, а закінчили за упокій». Зіпсувало все рішення, проект якого був підготовлений і розданий учасникам засідання. Він не містив аргументів Міносвіти і УЦОЯО, натомість дуже детально цитував зауваження до них. І пропонував, серед іншого, «роботу Міністерства освіти і науки України щодо виконання відповідних рекомендацій Рахункової палати України та Генеральної прокуратури України, визнати неналежною». А роботу Українського центру оцінювання якості освіти щодо виконання цих же рекомендацій — "незадовільною".

У кулуарах багато говорять про те, як наелектризовано зараз стосунки між керівниками МОН і комітету з питань освіти і науки. Досі не вирішено питання, під ким буде «незалежне» НАЗЯВО, не завершено роботу над багатостраждальним законом «Про освіту».

І як же не хочеться, щоб УЦОЯО, який координується з Міністерством освіти і працює в тому ж полі, що й НАЗЯВО, опинився між двох вогнів.

Проявом того, що в «товаріщах согласья нєт» стала й відсутність на обговоренні ректорів університетів. «Жодного ректора університету немає, — сказав головуючий О.Співаковський. — У мене запитання і до секретаріату: щось тут не було спрацьовано?»

«Ми запрошували ректорів, але є проблема співпраці ректорів з Міністерством освіти», — відповів йому представник секретаріату.

Та повернімося до рішення комітету. Добре, що більшість членів комітету не погодилися з таким формулюванням щодо роботи МОН і УЦОЯО і перенесли голосування проекту рішення. Більше того — один із депутатів запропонував долучити до документів засідання лист Міносвіти до Рахункової палати, де викладено відповіді освітян на зауваження аудиторів.

«Оскільки останнім часом я багато працюю в архівах, у тому числі з партійними документами, мені це нагадує проект рішення або матеріали до рішення бюро міськкому чи обкому партії, — сказав Володимир Литвин. — Ми повинні записати в рішенні багато цікавих ідей, що прозвучали».

З проектом рішення комітету взагалі закрутився справжній детектив. Керівник секретаріату Борис Чижевський заявив, що до засідання готувався інший проект рішення, і підкреслив: «Питання, яке сьогодні обговорюється, звичайно, актуальне. Ми його обговорюємо в кілька етапів: з директорами загальноосвітніх навчальних закладів, з громадськими організаціями, з ректорами вищих навчальних закладів. На превеликий жаль, усі застереження, зауваження, пропозиції ні ректорів, ні директорів, ні практиків не враховано… Звертаю увагу членів комітету — це питання готував на засідання комітету народний депутат України двох скликань, державний службовець першого рангу, заслужений працівник освіти. Але розмножено проект невідомо ким і невідомо як. Тому пропозиція: створити робочу групу, звести це в єдине ціле і вийти на фундаментальне вирішення проблеми».

Головуючий на засіданні нардеп О. Співаковський не прокоментував цю заяву. Ще один приклад «фахового» обговорення — те, що в невідомо ким роздрукованому проекті рішення комітету скромно сховалися кілька пропозицій до закону «Про освіту», які стосуються ЗНО. А вони не такі вже й дрібні.

  • Перша: «Результати зовнішнього незалежного оцінювання не можуть бути використані державними органами управління освітою або посадовими особами для обмеження доступу особи до навчання на наступному рівні освіти». Тобто вступати до вишу можуть всі, навіть з одним балом у сертифікаті ЗНО? Це і є шлях до якісної освіти?
  • І ще одна пропозиція з проекту рішення комітету: «Незалежні установи оцінювання та забезпечення якості освіти здійснюють зовнішнє незалежне оцінювання на добровільних засадах за рахунок джерел, що не заборонені законодавством». Що конкретно означає ця норма? Що незалежне тестування навіть у середній школі може проводити не лише УЦОЯО, так доречно звинувачене в «незадовільній роботі»?

Це серйозні питання, за якими можуть не лише стояти намагання вдосконалити ЗНО, а й «стирчати вуха» чиїхось інтересів. Такі пропозиції варто було б дуже ретельно обговорити в експертному та академічному середовищі, перш ніж рекомендувати від імені комітету.

«ЗНО — це абсолютно чудовий інструмент вимірювання, і ніхто навіть не ставить під сумнів, має бути ЗНО чи ні, — зауважив О. Співаковський — Більше того, я за те, щоб ЗНО було після кожного ступеня: початкова школа, після 9-го, після повної загальної середньої освіти. Ми повинні бачити, що відбувається на ринку освітніх послуг… Оскільки є спільне розуміння, ми можемо розглянути і пом'якшити деякі речі в проекті рішення комітету».

Добре, що все закінчилося саме так, що депутати - члени профільного комітету зайняли виважену й конструктивну позицію, і запропоноване їм рішення поки що не пройшло.

Однак, як то кажуть, «чи то він украв, чи то в нього украли, але осад залишився…»

Зараз для незалежного зовнішнього оцінювання настав такий же відповідальний момент, як і в перші роки його запровадження. Від того, як ми вдосконалимо цей унікальний вимірювальний інструмент, залежить, що ми з його допомогою збудуємо. Чи нові ідеї та реформи лягатимуть косо-криво, а чи вибудуються в досконалу споруду?

Джерело: osvita.ua


17 березня 2017 року завершується реєстрація на ЗНО

17 березня є останнім днем, коли майбутні учасники ЗНО мають можливість відправити реєстраційні документи для участі у тестуванні.

В Українському центрі оцінювання якості освіти наголошують, що дата подання документів визначатиметься за відтиском штемпеля на поштовому конверті.

Увага! Документи, надіслані після 17 березня, не будуть опрацьовуватись регіональними центрами оцінювання якості освіти.

В Українському центрі оцінювання якості освіти прогнозують, що цього року участь у зовнішньому незалежному оцінюванні візьмуть до 260 тисяч осіб.

Майбутні учасники зовнішнього незалежного оцінювання, які подали реєстраційні документи для участі у тестуванні, мають можливість перевірити стан їх опрацювання.


ПОРЯДОК проведення зовнішнього незалежного оцінювання результатів навчання, здобутих на основі повної загальної середньої освіти

Визначено основні засади підготовки та проведення зовнішнього незалежного оцінювання результатів навчання, здобутих на основі повної загальної середньої освіти.

Детальніше...

Наказ МОН України


Критерії оцінювання завдань відкритого типу на ЗНО

У 2017 році одними з найважливіших завдань тестів ЗНО залишаються відкриті тестові завдання з розгорнутою відповіддю. Такі завдання включені до тестів з української мови та літератури, іноземних (англійська, німецька, французька, іспанська) та російської мов, а також математики.

У мовних тестах це завдання полягає у написанні власного висловлення. У тесті з математики передбачається розв’язування задач.

Оцінювання та нарахування балів за виконання зазначених завдань здійснюється під час перевірки бланків відповідей «Б» екзаменаторами відповідно до Схем оцінювання завдань відкритої форми з розгорнутою відповіддю, що ухвалені Українським центром оцінювання якості освіти.

Під час оцінювання завдань відкритого типу враховуються наступні складові: логічність, послідовність, структурованість та зв’язність викладу, змістове наповнення.

Крім того, для мовних тестів враховується грамотність, а також лексична, граматична та стилістична довершеність. У математиці враховується наявність кінцевої правильної відповіді.

Оцінювання завдань відкритого типу

Українська мова та література. Завдання відкритого типу з розгорнутою відповіддю з української мови складається з основи (умови завдання) та передбачає створення учасником ЗНО власного аргументованого висловлення на дискусійну тему. Максимально можлива кількість балів за таке завдання – 20. Перевірка висловлення здійснюється за 6 основними критеріями. Ознайомитися з критеріями оцінювання завдання відкритого типу з української мови можна за посиланням.

Математика. З математики пропонується 3 завдання відкритого типу: № 31 і № 33 - питання з алгебри та початків аналізу та № 32 – з геометрії. Завдання відкритої форми з розгорнутою відповіддю складаються з основи (умови задачі) та передбачають її розв’язування. Вони вважаються виконаними, якщо учасник ЗНО в бланку відповідей навів пояснення всіх етапів розв’язання, зробив посилання на математичні факти, з яких випливає те чи інше твердження, проілюстрував розв’язання задачі рисунками, графіками тощо. Максимум за таке завдання з математики можна набрати 4 (за завдання №31, 32) або 6 балів (завдання № 33). Ознайомитися з критеріями оцінювання завдання відкритого типу з математики можна за посиланням.

Іноземні мови. Для перевірки знань з будь-якої іноземної мови завдання складається з основи та передбачає створення учасником ЗНО власного висловлення (особистого чи офіційного листа) відповідно до запропонованої комунікативної ситуації. За його виконання учасник може набрати від 0 до 14 балів. Оцінювання відбувається за 7 критеріями.

Ознайомитися з критеріями оцінювання завдання відкритого типу з англійської мови можна за посиланням.

Ознайомитися з критеріями оцінювання завдання відкритого типу з французької мови можна за посиланням.

Ознайомитися з критеріями оцінювання завдання відкритого типу з німецької мови можна за посиланням.

Ознайомитися з критеріями оцінювання завдання відкритого типу з іспанської мови можна за посиланням.

Російська мова. Завдання відкритого типу з розгорнутою відповіддю з російської мови, як і з української мови та літератури, складається з основи та передбачає створення учасником ЗНО власного аргументованого висловлення на дискусійну тему. Максимально можлива кількість балів за таке завдання – 20. Перевірка висловлення здійснюється за 6 основними критеріями. Ознайомитися з критеріями оцінювання завдання відкритого типу з російської мови, які залишилися незмінними з минулого року, можна за посиланням.

Також пропонуємо вам ознайомитися з іншими типами завдань і критеріями їх оцінювання, про які йдеться в нашій попередній публікації.


Якими будуть тести ЗНО у 2017 році?

Зовнішнє незалежне оцінювання випускників шкіл та осіб, які вступатимуть до вищих навчальних закладів, у 2017 році розпочнеться 23 травня та триватиме до 16 червня.

Особливості тестів ЗНО визначають характеристики тестових завдань, що затверджені Українським центром оцінювання якості освіти.

Зокрема, характеристики містять інформацію про загальну кількість завдань кожного тесту, час відведений для виконання завдань кожного тесту, форми завдань, схеми оцінювання кожної окремої форми завдань та тесту в цілому, а також інші особливості проведення ЗНО з кожного предмета.

Завдання тестів з української мови і літератури, історії України, математики, біології, географії, фізики, хімії та російської мови будуть укладені на основі програм, затверджених наказом МОН від 3 лютого 2016 року №77.

Завдання сертифікаційних робіт з іноземних мов у 2017 році відповідатимуть програмі, затвердженій наказом Міносвіти від 01 жовтня 2014 року №1121. Розуміння мови на слух (аудіювання), не перевірятиметься. Під час проведення ЗНО з іноземних мов у 2017 році оцінюватимуться комунікативні уміння таких видів мовленнєвої діяльності, як читання та письмо.

Для визначення результатів державної підсумкової атестації випускників шкіл, яка у 2017 році відбуватиметься у формі зовнішнього незалежного оцінювання, зараховуватимуться результати виконання всіх або частини завдань сертифікаційної роботи, що залежить від конкретного навчального предмета.

Сертифікаційні роботи з української мови і літератури, а також історії України міститимуть субтест, за результатами виконання якого, випускники отримають оцінки за ДПА. Для української мови – це завдання частин «Українська мова» і «Власне висловлення», для історії України – «Історія України ХХ – початку ХХІ ст.».

Для визначення результатів державної підсумкової атестації випускників 2017 року з іноземних мов, а також з математики зараховуватиметься частина завдань сертифікаційної роботи зовнішнього незалежного оцінювання.

Оцінка за державну підсумкову атестацію з географії, хімії, фізики та біології визначатиметься за результатами виконання всієї сертифікаційної роботи з предмета.

Тестові завдання для перевірки навчальних досягнень випускників шкіл будуть укладені за програмами ЗНО 2017 року.

У тестах ЗНО 2017 року використовуватимуться дев’ять форм завдань, як закритої, так і відкритої форми. Завдання відкритої форми включатимуть тести з української мови та літератури, іноземних мов, математики, фізики, хімії та географії.

Джерело: http://osvita.ua/test/53961/


Пробне ЗНО 2017

З 10 до 31 січня 2017 року на сайті Івано-Франківського РЦОЯО www.test.if.ua триватиме реєстрація всіх бажаючих на пробне ЗНО-2017!

Як і в попередні роки, пробне ЗНО проводиться з метою ознайомлення випускників шкіл та абітурієнтів із процедурою проведення зовнішнього незалежного оцінювання, структурою та змістом тестового зошита, порядком доступу до пункту тестування, робочого місця тощо.

Участь у пробному ЗНО є важливою складовою підготовки до тестування. Завдання, що створюються у формі предметних тестів, відповідають програмам зовнішнього незалежного оцінювання, характеристикам та структурі сертифікаційних робіт, а процедура проведення є максимально наближеною до процедури проведення основного ЗНО.

Кожен зареєстрований учасник зможе взяти участь у пробному ЗНО з української мови та літератури, а також в одному з тестів за вибором - історії України, математики, біології, географії, фізики, хімії, англійської, іспанської, німецької, російської, французької мов.

Пробне тестування з української мови та літератури відбудеться 1 квітня, тестування з інших предметів - 8 квітня 2017 року.

Участь у пробному зовнішньому незалежному оцінюванні є платною. Вартість одного тестування з одного тестового предмета у 2017 році складає 129 грн.

 

Інформуємо! У 2017 році результати ЗНО  із трьох навчальних предметів зараховуватимуться як оцінка за ДПА

Набув чинності наказ Міністерства освіти і науки України від 27 липня 2016 року № 889 «Деякі питання проведення в 2017 році зовнішнього незалежного оцінювання результатів навчання, здобутих на основі повної загальної середньої освіти», який врегульовує основні питання проведення зовнішнього незалежного оцінювання в 2017 році. Учасники проходитимуть зовнішнє незалежне оцінювання з 12 навчальних предметів: української мови і літератури, історії України, математики, біології, географії, фізики, хімії, англійської, іспанської, німецької, російської та французької мов. Кожен зареєстрований учасник матиме право виконати сертифікаційні роботи не більше ніж із чотирьох навчальних предметів.

          Ураховано пропозиції освітян щодо розмежування в часі закінчення навчального року та проведення зовнішнього незалежного оцінювання – у 2017 році тестування розпочнеться 23 травня і триватиме до 15 липня. Результати зовнішнього незалежного оцінювання із трьох навчальних предметів зараховуватимуться як оцінки за державну підсумкову атестацію за освітній рівень повної загальної середньої освіти для випускників старшої школи загальноосвітніх навчальних закладів 2017 року. Так, майбутні випускники складатимуть українську мову і літературу (українську мову), математику або історію України (період XX - початок XXI століття), а також один навчальний предмет за вибором випускника.


Графік ЗНО-2017